Я не можу визначити для себе найкращого футболіста України 2023 року. Немає явного фаворита. Циганков провів чудовий рік у Жироні. Довбик багато забивав у першій частині сезону Ла Ліги. Миколенко весною допоміг Евертону врятуватися від вильоту, а зараз став одним із лідерів команди. Прогрес показує Забарний у Борнмуті. Мудрик перейшов за божевільні гроші до Челсі. Зінченко стабільно грає за найбільш статусний клуб серед всіх українців. У кожного з вас можуть бути свої аргументи та смаки. Явного фаворита тут немає.
Натомість я без проблем можу назвати найкращого молодого гравця-2023 (вік – до 20 років). У такому віці ще багато нестабільності. Хтось швидко підіймається, хтось – втрачає позиції.
1. Єгор Ярмолюк (Брентфорд)
Я думаю, що тут не може бути жодних питань – Ярмолюк регулярно грає на рівні найсильнішої ліги світу. Жоден інший молодий гравець з України не може похвалитися такими показниками.
Починав у Дніпрі, але за Йовічевіча так і не став основним гравцем «спортклубівців». Перебрався до Англії у 2022-му. Перший сезон знадобився на адаптацію. У поточній кампанії Томас Франк не відразу, але почав підпускати українського півзахисника до першої команди. І Єгор каші не псує. Не можна сказати, що він якось виділяється. Скоріше – просто набуває такого потрібного досвіду. Думаю, через 2-3 роки зможе досягнути дуже високого рівня, якщо працюватиме над собою далі.
Зараз в АПЛ фактично немає боротьби за виживання – Лутон, Шеффілд Юнайтед та Бернлі виглядають найслабшими. Брентфорду, думаю, не загрожує боротьба за виживання навіть попри серію поразок в останніх матчах. Високі цілі навряд чи досяжні. Тому можна давати шанс молодим гравцям – проявити себе.
2. Богдан Слюбик (Рух)
З осені 2022 року Богдан почав стабільно грати на рівні УПЛ. У 18 років діяти на позиції центрального захисника – дуже важко. Особливо, коли твої партнери ще також зовсім молоді хлопці.
Прогрес Слюбика очевидний для всіх. Крок за кроком він став важливим гравцем команди зі Львова. Зараз без Богдана важко уявити оборону колективу Віталія Пономарьова. Є невдалі матчі, як от проти Динамо чи ЛНЗ. Але є і поєдинки, де Слюбик показав свій величезний потенціал. Зрівняв рахунок проти Шахтаря в самому кінці гри. Головне, що він ще може рости та розвиватися. Для цього є всі передумови. А помилки у його віці – це нормально.
Не забуваймо, що на початку 2023-го Слюбик із Рухом дійшов до 1/8 фіналу Юнацької Ліги УЄФА, де українська команда поступилася Мілану. Щоправда, у єдиному пропущеному м'ячі є провина Богдана.
3. Данило Кревсун (Борусія Дортмунд)
Дортмунд має одну з найкращих селекцій у світі. Чудовий нюх на гравців з перспективою та талантом. Ерлінг Холанд, Джуд Беллінгем – цьому яскраве підтвердження. Просто так у свої молодіжні команди Борусія не візьме.
За 2023 рік Данило Кревсун показав величезний прогрес у Німеччині. Спочатку став основним гравцем юнацької команди БД, а потім почав показувати свої бомбардирські якості. У поточному сезоні юнацької Бундесліги на рахунку Данила – 6 голів та два асисти. Це просто шикарний показник для центрального півзахисника. Не кожен форвард може похвалитися таким. Додайте сюди п'ять із шести матчів у Юнацькій Лізі УЄФА (одну гру пропустив через дискваліфікацію) та вихід Борусії до 1/16 фіналу турніру.
Єдиною білою плямою залишається збірна. Олег Кузнєцов не викликав талановитого хавбека до команди 2005 року народження. Можливо, зараз щось зміниться з приходом Дмитра Михайленка.
4. Матвій Пономаренко (Динамо)
На мою думку, Матвій Пономаренко – найкращий молодий футболіст чемпіонату U-19. У свої 17 років він забив 16 голів у 16 матчах. У форварда Динамо на юнацькому рівні немає конкурентів навіть близько. Власне, результативна гра Пономаренка є однією з ключових складових успіху юнацької команди киян. Для Ігоря Костюка нападник має величезне значення.
Пономаренко – фізично міцний. Він здатний протискати суперника, вигравати силову боротьбу. Зараз форварди такого стилю у пріоритеті. Залишилося свої вміння перенести у дорослий футбол та набути нових чеснот.
5. Олександр Петренко (Байєр)
Колишній воротар Шахтаря та Динамо запалює у Німеччині. Сьогодні Петренко – основний у «фармацевтів» U-19, і це тільки у 16 років! Хабі Алонсо вже підключає українця до першої команди. Влітку Петренко тренувався з основою.
Серед 2007 року є багато талановитих воротарів з України. Данило Мойсєєв із Динамо. Іллю Волошина сватають в Реал. Я так розумію, що там усе дуже близько. Олександр Харечко з Руху користується інтересом від Ювентуса. Але попри це позиції Петренка у збірній дуже міцні. Він відіграв усі три поєдинки кваліфікації Євро U-19.
Після початку великої війни Сашко опинився в Угорщині, де певний час перебував у Кішварді. Згодом виїхав до Німеччини, де дуже швидко пройшов команду U-17.
6. Євген Пастух (Рух)
Минулого сезону разом із юнацькою командою Руху виграв перший повноцінний чемпіонат U-19 (перед цим сезон не дограли через початок російського вторгнення). Був ключовим гравцем для Віталія Пономарьова. Почав крок за кроком виходити у першій команді «рухівців».
Зараз став повноправним гравцем дорослої команди. Зіграв 15 поєдинків в УПЛ цього сезону, де забив три голи і зробив один асист. Хороші статистичні показники для 19 років.
Пастух має від природи хорошу антропометрію. За статурою схожий на Артема Довбика. Уміє використовувати свою фізичну перевагу над опонентами. Хоча, звісно, поки бракує досвіду.
Вихованець житомирського футболу. Був у системі Карпат, Шахтаря, Динамо.
7. Дмитро Богданов (Динамо Дрезден)
Під час зимових зборів працюватиме з дорослою командою Динамо Дрезден. Це у 16 років! Богданова вже адаптовують до дорослого футболу. Він зробив дубль у товариському матчі саксонців проти празького Богеміанса, клубу першої ліги Чехії. На рівні Бундесліги U-17 та U-19 забив цього сезону 5 та 6 голів відповідно. Українського форварда навіть похвалив легендарний німецький нападник Ульф Кірстен.
Богданов грав за збірну України 2007 року народження. Щоправда, виходив не на вістрі атаки, а на фланг під час кваліфікації Євро U-17. Справив дуже приємне враження – фактурний, фізично міцний, при цьому рухливий і технічний.
До великої війни виступав за академію київського Динамо. Опісля опинився в Німеччині. Його батько теж грав на професійному рівні, але за нестатусні клуби.
8. Давид Фесюк (Хайдук Спліт)
Минулого року дійшов до фіналу Юнацької Ліги УЄФА. А ще у позаминулому сезоні став наймолодшим капітаном в історії Хайдука. Литовський наставник Вальдас Дамбраускас активно підключав українського воротаря у зовсім юному віці до першої команди. Крок за кроком Фесюк рухається до основи нинішнього лідера чемпіонату Хорватії. Це дуже непросто робити молодим іноземцям, враховуючи особливості хорватського футболу.
З Фесюком пов'язано багато чуток. Різні клуби цікавляться його персоною. За словами тренера воротарів юнацької збірної України Сергія Краковського, Давид дуже вправно грає ногами – на рівні з польовими гравцями. Швидкість, реакція, вміла гра ногами робить українського кіпера ласим шматком для європейських клубів, які прагнуть контролювати м'яч і домінувати на полі.
Восени Фесюк став капітаном юнацької збірної України U-19, остаточно вигравши конкуренцію у голкіпера Шахтаря Владислава Кравця.
9. Віктор Цуканов (Шахтар)
Напевно, що це єдиний гравець, який має реальні шанси потрапити до першої команди Шахтаря зі складу нинішньої молодіжки. Принаймні у мене склалося таке враження після перегляду матчів Юнацької Ліги УЄФА.
Цуканов нагадує Георгія Судакова – швидкий, мобільний, технічний, спроможний вирішити епізод на користь своєї команди. Вміє нестандартно мислити на полі. Бере розумом, а не фізикою. Коли обросте м'язами, зможе виділятися на дорослому рівні. Власне, коли Судакова продадуть, босам клубу не доведеться ламати голову, де шукати заміну.
10. Данило Ващенко (Олександрія)
Якщо Пономаренка я вважаю найкращим гравцем юнацького чемпіонату, то Ващенка – одним із найкращих. Дуже цікавий виконавець сучасного типу у середині поля, який вміє не тільки руйнувати, але й допомагати в контролі м'яча, креативі. Руслан Ротань крок за кроком підпускає 18-річного півзахисника до першої команди. У поточному сезоні Ващенко має чотири матчі на рівні УПЛ.
У складі юнацької збірної України справи Ващенка також йдуть непогано. Зарекомендував себе на товариському турнірі в Кореї і в статусі основного поїхав на Мальту. Виграв, до речі, конкуренцію у колишнього капітана цієї збірної Євгена Яновича.