Кияни пропустили перший гол, а після перерви відповіли двома м’ячами. Дубль на свій рахунок записав 16-річний Володимир Озимай. Костюк корок за кроком підпускає Озимая до юнацької команди. Про цього гравця я більш детально писати восени. Озимай — центральний півзахисник, з хорошими якостями, який може вирости до першої команди. Свої голи Володимир забив завдяки футбольному інтелекту. У потрібний момент опинився у потрібному місці. Прогрес за останні місяці очевидний. Весною це вже буде бойова одиниця на рівні юнацької команди. Озимаю пішло на користь, що його взяли у такому юному віці в U-19.
Також варто відзначити, що працює із юнацькою командою правий захисник Олексій Рибак, який теж 2007 року. Це гравець, який викликається у збірну України свого віку. Фланговий захисник сучасного типу, який у майбутньому повинен замінити Олексій Гусєва у юнацькій команді.
Перший тайм відіграв вінгер 2007 року Богдан Редушко. Його у збірну 2007 року на кваліфікацію Євро U-17 не взяли, але все одно він один із кандидатів. Обдарований футбольними талантами хлопець, який себе чудово проявляв на рівні команди U-17. Тому заслужено отримав шанс від Костюка. Богдану потрібно набиратися досвіду.
На збори поїхав Павло Люсін Це футболіст 2008 року. Подає великі сподівання. Дуже розумний, креативний центральний півзахисник, який вміє загострювати та сторцювати завдяки власній майстерності. Володимир Єзерський не просто викликав його до збірної України 2007 року народження, але і ставив в основний склад. Люсіну потрібен час на адаптацію в юнацькій команді «Динамо» та на те, щоб зрозуміти нові вимоги. Каші він не псує.
Не дуже сподобався центр захисту. Через відсутність Тараса Михавка у центрі оборони спочатку грала пара Назар Балаба — Єгор Сизонюк. Це гравці 2005 року. Вони грали разом навіть у збірній свого віку. У першому таймі провалів у центрі оборони вистачало. Після перерви у пару до Балаби вийшов гравець 2006 року Владислав Захарченко. Минулого сезону він грав в оренді за юнацьку команду «Зорі». Стало більш надійніше. Правда і суперник провів заміни основних гравців. Не забуваємо ще про одного захисника 2006 року Максима Коробова.
Матвій Пономаренко працює із першою командою. У першому таймі проти швейцарців на вістрі грав Віталій Лобко. Після перерви його місце зайняв Євген Король. Обидва виглядали не дуже переконливо. Відсутній був форвард Владислав Герич. Він не грав зі середини осені через травму. Зараз почав працювати з тренером із фізичної підготовки.
Також спаринг пропустив один із лідерів осінньої частини сезону Роман Саленко. У нього мікропошкодження. Роман має повернутися до загальної групи найближчим часом. Відновився після травми центральний півзахисник Давид Білий. Це гравець 2006 року народження. Восени він не так багато грав. Врешті відновився воротар Юрій Авраменко, який вийшов у другому таймі. Цей голкіпер 2005 року має прекрасну антропометрію — 2 метри зросту. Конкуренції та глибини складу на цій позиції восени киянами не вистачало.
Видно, що команда працює під фізичними навантаженнями, але змогла пресингувати суперника два тайми, грати першим номером. Варто відмітити Кирила Пашка. «Новий Циганков» відрізнявся своїми індивідуальними діями на полі. Це реально вже зовсім інший футболіст, ніж той, який був на початку сезону. Окрім додаткової впевненості, Кирило значно фізично помужнів.