– Не може бути, щоб найкращого бомбардира чемпіонату Росії не намагалися зманити до Москви. Газзаєв із собою до московського «Динамо» не кликав?
– Звали, і взагалі багато було пропозицій. Але вони не могли заплатити стільки, скільки просила «Аланія». А київське «Динамо» – змогло. Скільки саме за мене віддали – не знаю.
– А вас особисто що привабило у Києві?
– Гарні були умови. Але головний чинник – вони щороку у Лізі чемпіонів грали. Не кожному футболістові така можливість надається.
– І там був Каладзе.
– Так, мій друг Каха вже грав у Києві. Це також вплинуло на вибір.
– У Києві ви мали замінити Шевченка?
– Так-так, Шевченко якраз пішов у «Мілан». Ми говорили про це і з Суркісом, і з Лобановським. Хоча замінити такого титулованого футболіста, звісно, дуже складно. Тоді не те що я – одиниці у світі були здатні на таке.
– Ви і за ігровою стилістикою були зовсім різні з Андрієм.
– Ну звичайно. Кожен футболіст має свій стиль. Неможливо когось скопіювати.
– У команді Валерія Васильовича побоювалися?
– Поважали – як не поважати такого сильного фахівця?
– За тренуваннями Лобановський здебільшого збоку спостерігав?
– Так, на полі заняття здебільшого його помічники проводили, а Валерій Васильович уважно за всім стежив із балкона на базі чи з лавочки.
– У вас бували розмови віч-на-віч?
– Коли приїхав уперше – так. Валерій Васильович одразу попередив: буде тяжко, але треба потерпіти. І справді було дуже важко: навантаження величезні. Першу передсезонку в Києві всім складно було витримати.
– Вмирали на бігах?
– Майже вмирав. Коліна тремтіли. Але потім у чемпіонаті відмінно себе почував.
– У Газзаєва простіше було?
– Теж важко, але у Києві все-таки специфічнішими були навантаження.
– Рідкісний грузин любить багато бігати?
– А ви знаєте футболіста, котрий любить навантаження?
– Кріштіану Роналду, здається, з тренажерного залу не вилазить.
– Думаю, після Валерія Васильовича навіть Роналду розлюбив би навантаження (сміється). У мене таких більше не було ніде.
– Правда, що на першому тренуванні у Києві ви прокинули м'яч захиснику «між» і одразу отримали по ногах?
– Було-було. Зараз не згадаю, хто це був, але врізав пристойно. Хто хоче між ніг отримувати? Безкарним цю справу не залишають, – сказав Деметрадзе.
Георгій грав за «Динамо» у 2000-му році, на початку наступного року був проданий у «Реал Сосьєдад». У складі киян забив 15 м'ячів у 26 матчах чемпіонату України.
Згодом Деметрадзе також виступав за донецький «Металург» та київський «Арсенал».