Це тренування більшою мірою носило відновлювальний характер: тренерський штаб не обтяжував заняття тактичними або виснажливими фізичними вправами, натомість запропонувавши цікаві змагальні ігрові, більш орієнтовані на індивідуальні технічні якості.
Після пробіжки динамівці виконали комплекс вправ на м’язи кора на фітнес-килимках. Далі польові гравці та воротарі займалися окремо.
Тренування польових гравців розпочалося зі змагання на удари головою, під час яких у ролі голкіперів були ті гравці, які тільки-но завдали свій удар й одразу ставали на захист воріт. При цьому деякі з них продемонстрували непогану реакцію.
Далі тренерський штаб запропонував гравцям міні-змагання. Поділившись на дві команди, вони мали поцілити з 16-ти метрів у маленькі ворота. Завдання ускладнилось тим, що м’яч не мав торкатися землі, а бити доводилося не лише «ударною» ногою. Таке змагання викликало чималий азарт та емоції гравців.
Далі команди змагалися у грі на обмеженому майданчику та з обмеженою кількістю дотиків, проте забивати голи вони знову мали у маленькі ворота, щоправда цього разу воріт у кожної з команд було по чотири.
Завершилося тренування одною з найулюбленіших вправ гравців – тенісболом. І знову на полі вирували емоції та пристрасті.
Воротарі весь цей час тренувалися окремо. Сьогодні у розпорядженні Михайла Михайлова було відразу шість голкіперів – до основної обойми долучилися два голкіпери юнацької команди, Вячеслав Суркіс та Юрій Авраменко.
І у стражів воріт заняття видалося емоційним – більш досвідчені воротарі – Георгій Бущан, Руслан Нещерет та Валентин Моргун – змагалися під час вправ зі своїми молодшими колегами – Денисом Ігнатенком, Юрієм Авраменком та Вячеславом Суркісом. У підсумку переміг досвід, який, як відомо, вкрай важливий у воротарському ремеслі.