Матч, як і вважає спаринг, вийшов відкритим і дуже результативним.
Перший тайм пройшов під диктовку киян, та й не без випадів суперника. «Динамо» до перерви забило три голи (один навіть на рахунку Супряги), але при цьому досить несподівано пропустило два.
Після перерви суть гри особливо не змінилася – команда Шовковського виглядала веселішою, діяла гостріше, що призвело до ще двох забитих голів.
Підсумковий рахунок – 5:2.
Результативне повернення Супряги у відеоогляді матчу «Динамо» - «Лієпая»
Свої думки з приводу цього матчу публікує футбольний блогер та аналітик Михайло Смоловий:
Стисло після першого тайму (3:2):
основа досі не награється, Дячук в ролі ПЗ, тож кастинг триває; єдиний заради кого було варто подивитися перший тайм з відставанням від лайву - Супряга та його форма
хороший гол створили для Царенка Супряга з Андрієвським; Антон не виключився, як часто бувало в Ю19 (1:0)
Андрієвський протягом перших 15 хвилин довів, що попри статус запасного сильніший за більшість основних ЦП команд УПЛ; в наступні 15 хвилин вже Шепелєв доводив відсутність собі альтернативи для лавки киян в УПЛ
Боже, який п€зд€ць - це перша реакція на гол Лієпаї, як усе криво почалося з пасу Царенка, так само криво і закінчилося (1:1); наступний кутовий кияни вже не розігрували, а виконали подачу і Дячук вставив голову (2:1)
помітно намагання мʼяч розігрувати, але нагадує дитячий садок інколи, і наче інсайди активні, проте стихійності все ще забагато, вінгерів поки недостатньо якості
Беніто безнадійний, тому щиро радію за Супрягу (3:1)
не виглядав Владислав відірваним від команди, комбінував, намагався виконувати якісні передачі, мав момент; окремо варто відзначити рух, спроби відкриватися, що в недодачу, що за спини; поки робить усе від себе залежне, щоб на рівні УПЛ відповідати задачі поставленій перед командою
черновий гол з центру поля, дорогою на Київ варто заїхати киянам до Глевахи, там, кажуть, є бабка, що одробляє та яйцем викачує (3:2)
Стисло після другого тайму (5:2):
здоровʼя Біловару струс 100%, бо пручався і рвався на поле, стікаючи кровʼю, Бущан втримав
довго намагався зрозуміти де, грає Буяльський, бо коли Караваєв забивав, то Віталій виконував подачу з позиції правого фулбека (4:2); але потім стало зрозуміло, що Буя ПЦП і нічого нового, просто ситуативно опинявся в незвичній широкій позиції
щоправда, поки не ловлю цієї фішки, коли інсайд Буяльський сідає в низьку позицію для розіграшу, типу без нього там не обійтися, щоб потім що? втратити в 20 метрах від чужих воріт через відсутність Віталія та якісних рішень в цій зоні? розумію, структура, і уся ця хуйня з підручника, але нахіба це в УПЛ, коли перед очима кейс Піхальонка? ну, може на Лігу Конференцій готуються, хз…
знову традиційно за наявності Шапаренка (ЛЦП) він стає домінуючим болхендлером, тож усе в основному крутилося на лівому фланзі, де їх звʼязка з Дубінчаком знову вражала
потім заміни, але не вимкнув, бо Шапа і Буя на полі, а ще й Бражко вийшов (основна трійка); не пожалкував, застав черговий (третій, якщо не помиляюся на зборах) асист від Вадюньки (Ванат, 5:2)
нє, н**уя, хоч вбийте, але не розумію сенсу тримати Буяльського на власній половині поруч з Поповим, щоб вінгери- та фулбеки-бігунки займали високі позиції в атаці (наче ці бігунки можуть якісно мʼяч розіграти)
правда, це якась шляпа, але причини розумію, це ледь не єдина можливість дати зараз команді БАЛАНС, який не здатен забезпечити Бражко, як опорник; тож, якщо це новий базовий концепт, треба чекати перших весняних турів, щоб оцінити ККД вінгерів/фулбеків, бо ККД Буяльського в атаці просяде суттєво
багато флангової гри, прострілів, катів, декілька моментів навіть виникло, але станом на зараз маю сумніви, щоб без Ярмоленка фланги продукуватимуть у вісім ніг більше гостроти за Буяльського в його дві ноги; але хай там як, якщо Динамо почне вигравати 1:0, то ніхто не проти, якщо зʼявиться баланс, команда припинить пропускати по 2-3 голи на рівні системи, то крок можна буде вважати виправданим, бо й забивати багато не буде потреби (тим паче Буя все одно створив момент Ванату, але той проспав)