- Важко бути сином Руслана Костишина?
- Так.
- Батько за характером, він який?
- Жорсткий. Дуже жорсткий. Але справедливий.
- Стати футболістом – це твій особистий вибір чи родини?
- Мій.
- З ким в кімнаті живеш на зборах?
- Ваня Калюжний.
- Легко живеться?
- Та він дід старий. Нормально.
- Сиплеться потрошку чи що?
- Так, відпадає трішки.
- Який твій нікнейм у команді?
- Костиха.
- Ти пограв у Америці. Перше, що в голову приходить: три плюси та три мінуси. Рахуються і ліги, і життєвий побут, все.
- Життєвий – дорого. В футболі не можна вийти в лігу вище, треба купувати місце. Ще мінус: я жив біля Мексики, там дуже бандитське місто, можна було влетіти трішечки.
- А з плюсів?
- Плюси – дуже гарно розвинена інфраструктура, створено дуже багато для футболу, дуже гарно розвинений маркетинг, дуже багато людей через це ходить. Дуже сильно працюють над цим. В Америці зі всього роблять шоу. Ну а третього не назву. Вдома краще.
- Якщо б у тебе завтра була би можливість виграти будь-який футбольний трофей? Як на клубному рівні, так і на національному. Щоб ти обрав?
- Чемпіонат світу.
- І кого б хотілося обіграти в фіналі?
- Мессі, - сказав Костишин.