Поки Сергій Ребров не відволікається на відповіді різним там надокучливим «блогерам», його підопічні по головній команді країни підкидають наставнику харч для роздумів. І не просто легеньку закуску, а справжні делікатеси напередодні визначальних протистоянь.
Воротар мадридського Реала Андрій Лунін — футбольний прорив сезону. Після матчу з німецьким Лейпцигом це вже доконаний факт. Черговий локальний успіх ексфутболіста Зорі сприяє остаточному розставленню акцентів на ключовій позиції в національній збірній, а ми є свідками унікального часу в історії нашого футболу.
Кепа — все, та апетит вгамовувати не варто
«У цьому матчі Реал вийшов переможцем лише тому, що в нього був чудовий воротар. Під час гри були сумніви, що цього дня для Мадрида все складеться добре, але Лунін у потрібний момент розвіяв їх чудовим виступом, найкращим за весь час із моменту, коли він почав виступати в футболці Реала.
Українець залишив поле із «сухими» воротами та дев'ятьма сейвами у своїй статистиці. Якби не Лунін, «білі» пішли б на перерву, програючи супернику в один-два голи
Дебати закінчено. Лунін виграв конкуренцію, Кепа — програв. Українець є основним воротарем Анчелотті й гратиме до кінця сезону в чемпіонаті Іспанії та Лізі чемпіонів — аж до повернення Тібо Куртуа».
З таким коментарем про гру Луніна у звіті до матчу 1/8 фіналу ЛЧ вийшла Marca. Ще на початку сезону останнє речення в контексті долі Андрія в Реалі наштовхнуло б на великий позитив. О, Лунін зіграє якусь кількість хвилин за «вершкових» — добре! О, Лунін проведе кілька матчів, поки бельгієць не в змозі вийти в старті — неперевершено! Та сьогодні ситуація змінилася докорінно. Поки Куртуа відновлюється після важкої травми, Андрій скористався своїм шансом на всі сто. І якщо на початках вершиною сподівань Луніна була локальна перемога над колегою Кепою Аррісабалагою в боротьбі за ранг №2 в рамці «бланкос», то наразі відмова від зазіхань на статус №1 була б великою помилкою.
Куртуа — 31, його контракт із Реалом спливає влітку 2026-го. Для голкіпера це не вік, і своє місце в рамці він просто так не віддасть. Вже очевидною перспективою виглядає майбутнє, в якому в Мадриді буде два воротарі приблизно одного рівня та можливостей. Однак після повернення Тібо в заявку «вершкових» на матчі з позиції домінанта й того, хто диктує умови, виступить саме Лунін. І в нашого хлопця є все, щоб надії Куртуа на повернення колишніх часів лишилися нереалізованими сподіваннями.
Коли останній рубіж у збірній — найсильніша ланка в команді
За Реброва Андрій Лунін отримував запрошення до табору «синьо-жовтих» аж ніяк не постійно. Й звинувачувати керманича збірної в ігноруванні стража воріт «бланкос» аж ніяк не доводиться. Коли Україна грала надважливі матчі відбору Євро-2024, Лунін здебільшого сидів у глухому запасі Реала без ігрової практики.
В історії збірної України були різні періоди. Колись безальтернативним був Шовковський, у різні роки на №1 претендували Левицький, Воробйов, Рева, Кернозенко та інші. Пізніше ще одним «титаном» постав Андрій Пятов. Та ситуація, в якій опинилася головна команда країни сьогодні — унікальна.
Вперше в історії «синьо-жовтих» на місце в воротах у складі збірної претендують два воротарі не просто з однаковими шансами, а ще й футболісти, які успішно захищають кольори провідних клубів значущих у європейському футболі країн. Анатолій Трубін проводить не менш, якщо не більш, симпатичну кампанію в складі «орлів» з Лісабона, й за своє буде боротися. Для насолоди миттєвістю: на двох Реал та Бенфіка виграли 184(!!) титули!
Кого б не обрав Ребров на матч із Боснією в плей-оф кваліфікації ЧЄ, керманичу збірної не позаздриш. Андрій Лунін, як то кажуть, сплутав усі карти, та ще й кардинально змінив ситуацію довкола команди. Тепер воротарська ланка виглядає тією найбільш укомплектованою та сильною позицією в таборі «синьо-жовтих», за яку не боязко за будь-кого з двох найкращих у рамці. Й це той випадок, коли Георгія Бущана та Дмитра Різника не шкода. Хто б із них не виграв свою битву за статус лише №3.
Чому кейс Луніна — це продовження вкрай сприятливої тенденції для українців і за кордоном, і в УПЛ
Коли Олександр Зінченко терпляче чекав свого шансу в Манчестер Сіті, з нього не кепкував хіба що лінивий. Тонни лайна, які виливалися на нинішнього футболіста Арсенала, не вивезеш десятками вантажівок. І де ж сьогодні ті гейтери Олександра й Андрія, що пророкували футболістам безславний кінець у клубах, яких вони нібито не гідні?
Агов, Романе Яремчуку, тепер твій вихід!
Успіх Луніна в Реалі — це не тільки про новий статус у складі топової команди. Це не тільки про виграну конкуренцію в складі клубу з провідного чемпіонату Західної Європи. Це ще й сигнал для тих наших гравців, які бояться, потайки прагнуть, або все ж неодмінно збираються спробувати непростого заробітку за межами УПЛ. Георгій Судаков, Микола Матвієнко, Артем Бондаренко, той же Бущан, Микола Шапаренко, Данило Сікан, Олександр Піхальонок, Владислав Ванат. За бажанням, список можна продовжити, однак наведені вище прізвища є очевидними претендентами на кар’єрне «підвищення».
Сьогодні поняття «Україна» в широкому сенсі та «український футболіст» у вужчому вимірі у світі актуальні як ніколи. Маючи на прикметі успішні приклади Зінченка та Луніна, які здолали безліч труднощів на шляху до великої мети, наші найкращі хлопці мусять ставити перед собою серйозні завдання й досягати цілей. Від цього український футбол у всіх вимірах тільки виграє. Тож згадуючи безсмертного батька нації, нам усім саме час озброїтися завжди доречним «борітеся — поборете».
Максим Салівон, Чемпіон