Алієв, своєю чергою, сказав, що більше ніколи не подасть руку своєму старому другу.
У відео Артем зізнався, що провів у комі, умовно, 6 днів.
- Тобі було погано?
- Мені не було погано, але я розумів, що вже трошки час з цього виходити. І все відтягував. Приїхала наша спільна подруга Ірка Ашкеназі. І ми посперечалися, якщо «Реал» виграє, то я погоджуюся і їдемо прокапатися. Умовно, тільки прокапатися, на той момент мова йшла тільки про це.
0:0, 94-95-та хвилина, Беллінґем забиває, а Серьога казав, що якщо «Реал» виграє, то їдемо. Я кажу: «Добре, домовилися». Часу вже скільки, 23.45. Викликали лікарню, погрузилися туди і виїхали. Приїжджаємо, я: «Зараз прокапаюся і по домівках знову».
В підсумку склалося так, що та ні, молодий чоловіче, вам потрібно залишитися. Я знову-таки без паніки думаю, ну залишитися день-два умовно, зробити всі процедури, і все, я вільний, буду гуляти, повернуся живчиком. В підсумку, я засинаю під крапельницею. Тобто, мене присипляють, я засинаю. І прокидаюся умовно кажучи тільки через 6 днів. Ти можеш собі уявити?
Але я коли прокинувся, моє перше враження було, що у мене було багато снів, уривками, раз ситуація, два ситуація, третя, четверта. І я думав, що мені просто дали якесь снодійне, і я поспав може годин 20, 24. І коли я прокидаюся, весь в дротах. Пацани стоять. Кажуть: «Привіт, ти нормально? 6 днів спав». Як лікарі пояснили та хлопці, я був 6 днів у штучній комі, - сказав Мілевський.
Також Артем Мілевський розповів, хто допоміг йому пройти лікування.
- У нас (з Алієвим – прим.) буває таке, що, може бути, ми не спілкуємося. Він живе своїм життям, я – своїм. Знаючи його довго, він цю історію випалив всім, наліво і направо почав розповідати про цю кому, те, що сталося зі мною. Я б ніколи так не зробив. Я би 200 разів подумав, 300. Нашкодить це людині, не нашкодить. Тобто я не знаю, чому він так вчинив. Ми могли б взагалі зараз про це з тобою не говорити. Про це би ніхто не дізнався, окрім Ігоря Михайловича, який допоміг взагалі в усій цій історії фінансово.
- Допоміг Суркіс, так?
- Він і тільки він.
- Чекай, Алієв казав, що теж чимось допоміг.
- Саші я велике дякую скажу і вдячний йому, що він приїжджав майже кожен день. У нас є спільний друг, Антон. Ось вони вдвох дуже часто приїжджали.
- Це коли ти вже потрапив в кому?
- Коли я вже вийшов. Вони приїжджали і до, коли я 6 днів лежав. Вони приїжджали, дивилися на мене і як вони розповідали, хвилин 15-20 вони стояли просто в шоці від того, що відбувається, тому що ми не можемо з ним поговорити. Вони так розповідали.
Велике дякую, морально вони підтримували. Маша Єфросиніна приходила, приходили футболісти: Денис Олійник, Микола Морозюк. Приходила молодша донька Ігоря Михайловича Яна. Серьога, зрозуміло. Ромчик Бебех приходив. Велике спасибі морально. Але все зробив Ігор Михайлович.
- Чим допоміг він? Коштами?
- Так, звісно. Яна, донька, казала, коли приходила: «Тьома, не переживай, все нормально. Навіть про це не думай. Ти головне одужуй якнайшвидше. Потім, коли все закінчиться, просто татові набереш». Я кажу: «Без питань. Велике дякую передай. Я ще сам особисто зателефоную, коли все закінчиться».
Ще раз повторю. Той же Жека Селезньов. Я до нього з величезною повагою, я з ним у гарних взаємовідносинах. Теж розповідати всім в медіа, що він не бере слухавку. Може, я поїхав в якийсь санаторій.
Всі кажуть: «Не з’являється у соцмережах». Може я хочу побути в тіні. Може я не хочу в цих соцмережах проводити кожен день чи постити щось. Може я від цього втомився. Ось це не треба розповідати. Не треба було виносити те, що знають усі, - сказав Мілевський.