У передостанній день лютого популярне іспанське видання Marca повідомило, що керівництво «Реала» та голкіпер мадридської команди Андрій Лунін домовилися відкласти переговори щодо потенційного продовження контракту на кінець поточного сезону. Діюча трудова угода українського воротаря розрахована до літа 2025 року, і цілком резонно, що у Мадриді замислюються про майбутнє Луніна, аби не втратити того безкоштовно, оскільки Андрій останніми місяцями всім показав, наскільки цінним активом може бути для будь-якої команди, яка вирішує завдання на топ-рівні.
Поточний сезон по-справжньому особливий для Луніна, якщо ми говоримо про мадридський етап кар'єри українця. Через тяжку травму основного голкіпера «Реала» Тібо Куртуа, який орієнтовно повернеться на поле лише на початку або у середині травня, Лунін, як і ще один дублер бельгійського стража воріт Кепа Аррісабалага, орендований «бланкос» у «Челсі», отримав можливість довести Карло Анчелотті обґрунтованість своїх претензій на пост № 1 у стані мадридців.
В результаті, після низки перестановок та експериментів, італійський наставник «Реала», схоже, таки зупинився саме на кандидатурі Луніна як основного воротаря команди під час відсутності Куртуа. Принаймні, на даний момент Андрій зіграв за «бланкос» вже 14 матчів у рамках Ла Ліги, що вже більше, аніж за увесь попередній час перебування в стані мадридців, а на контракті у «Реалі» Лунін, нагадаємо, знаходиться з літа 2018 року, коли його за 7,5 мільйонів євро придбали з луганської «Зорі».
За ці роки Луніна неодноразово критикували за те, що він продовжує залишатися у «Реалі», не маючи реальних шансів стати ключовим воротарем у першій команді. Андрію навіть висували претензію в тому, що він, мовляв, обрав найпростіший шлях у кар'єрі – просто сидіти на «банці» в одному з найсильніших клубів світу й спокійно собі «косити бабло», вибачте автора за такий «базарний» мовний зворот.
Насправді питання грошей в аспекті кар'єри Луніна досить цікаве. За інформацією порталу Capology, український воротар отримує у «Реалі» 2,82 мільйони євро щорічно. Ця цифра лише на перший погляд виглядає переконливо, проте якщо уточнити, що зарплата Луніна є третьою найнижчою серед футболістів першої команди «Реала», то одразу стає очевидним, що Андрій навряд чи продовжує сидіти у Мадриді виключно заради грошей. Більше того, основний конкурент українця у «рамці» воріт «Реала» Куртуа отримує в 5,3 разів більше (15 мільйонів євро на рік), а Кепа Аррісабалага домовився про зарплату, яка у 3,2 рази перевищує оклад Луніна (9 мільйонів євро на рік).
У зв'язку з цим дуже цікаво виглядає новина від авторитетного іспанського порталу AS, в якій стверджується, що Лунін входить у шорт-лист саудівського «Аль-Насра», за який виступає Кріштіану Роналду, для потенційного підсилення воротарської позиції у команді.
За даними джерела, «Аль-Наср» готовий запропонувати Луніну феноменальний оклад у 30 мільйонів євро за сезон. Це майже в 11 разів більше, ніж Андрій отримує за його діючою трудовою угодою з «Реалом», і все одно буде в рази більше за оклад українця у потенційно новому контракті з «бланкос».
Безумовно, переїжджати у 25 років з іспанської Ла Ліги до саудівської Про-ліги – це, на перший погляд, вкрай сумнівне рішення для Луніна, на яке українець, із високою ймовірністю, піти все ж таки не наважиться, однак… Як мінімум теоретично все тут виглядає далеко не так однозначно, як при поверхневих оцінках.
Справа в тому, що своїм рішенням відкласти переговори щодо нового контракту на кінець поточного сезону, і «Реал», і сам Лунін чітко демонструють ту невпевненість, яка продовжує витати у повітрі в їхніх ділових відносинах. Як би зараз Анчелотті не нахвалював Андрія, і щоб різні джерела не писали про ставлення президента «бланкос» Флорентіно Переса до українця, а очевидно одне: беззаперечним першим номером «Реала» продовжує залишатися Тібо Куртуа. 31-річний бельгієць має контракт із мадридцями до кінця сезону-2025/26, і за шість років у команді показав себе настільки серйозно та якісно в ігровому плані, що ані Луніну, ані Аррісабалазі у найближчій перспективі обійти бельгійця не вдасться. Та й Карло Анчелотті – тренер, який явно не відноситься до категорії наставників, котрі люблять тасувати воротарів як карти у колоді на шкоду стабільності та потенційній надійності захисної ланки. Нинішня історія з ротацією Луніна на Кепу й назад – швидше виняток із правил і щось із розряду непередбачуваної безнадійності, аніж виключно розрахунок італійця.
Саме тому потенційний літній трансфер до Саудівської Аравії, де Лунін зміг би стати для «Аль-Насра» таким собі Тібо Куртуа місцевого розливу, тобто беззастережним № 1, чий авторитет, а з ним і місце у складі будуть фактично недоторканними, бачиться вельми цікавим кар'єрним рішенням. Після відходу з «Зорі» Лунін, по суті, лише у оренді в «Ов'єдо» був основним голкіпером команди, але там йшлося про виступи не в елітарному дивізіоні, а лише у другому за рангом – Ла Лізі 2…
Звичайно, саудівська Про-ліга за рівнем та якістю футболу далеко не зрівняється з іспанською Ла Лігою, але якщо обирати, де мати постійну практику, а де знову підсиджувати Куртуа та його потенційні проблеми зі здоров'ям, то тут Луніну, здається, як мінімум буде над чим замислитись.
Зрештою, Андрію, обравши саудівський вектор продовження кар'єри, нарешті вдасться порадувати його особистих критиків, які стверджували, що українця цікавлять лише гроші. 30 мільйонів євро на рік на дорозі явно не валяються, і цих грошей Луніну, мабуть, вистачить для забезпечення безбідної старості не лише собі та своїй дружині Анастасії, а й одному, а то й двом наступним поколінням їхньої родини. Якщо тебе вже звинувачують у бажанні «зрубати бабла» по-легкому, то навіщо розчаровувати людей, вірно?
Якщо серйозно, то критичних ризиків при потенційному переїзді до Саудівської Аравії Лунін практично не матиме. Якоюсь мірою цей чемпіонат можна порівнювати з китайською Суперлігою часів її фінансового буйства та розквіту. У Піднебесну свого часу також виїжджало багато відомих футболістів, які встигли зробити собі ім'я в європейському футболі, але чимало їх поверталося назад на Старий континент вже через рік чи два, а деякі, як, наприклад, Антоні Модест, й зовсім робили це у статусі вільного агента.
Іншими словами, Лунін не опиниться в Саудівській Аравії у такому собі рабстві, якщо в певний момент рівень тамтешньої ліги чи ще якісь обставини категорично перестануть влаштовувати українця. У тому ж Китаї, принаймні із самого початку, намагалися втихомирювати «бунтарів» відправкою в дубль, але в якийсь момент усвідомили, наскільки непродуктивним та невигідним фінансово є подібне покарання, й просто почали погоджуватися на продаж гравців до Європи за зниженою ціною, або ж йшли на дострокове розірвання співробітництва за згодою сторін.
Зрештою, для китайської Суперліги кращих часів, як і для саудівської Про-ліги зараз, дуже важливо, який імідж чемпіонат матиме в очах іноземних футболістів. Історії про «золоту клітку» дуже швидко розійдуться у футбольному світі, через що залучати «нову кров» в певний момент стане дедалі важче.
Для саудівського чемпіонату показовою є нещодавня історія із Джорданом Хендерсоном. Екс-зірка «Ліверпуля» перебралася до «Аль-Іттіхада» влітку минулого року за 14 мільйонів євро, але вже у січні 2024-го хавбек на правах вільного агента перейшов до «Аякса». Примітно, що, незважаючи на різні чутки, Хендерсон відмовився публічно критикувати саудівську Про-лігу, продемонструвавши повагу не лише до цього чемпіонату, а й до босів свого екс-клубу, які погодилися відпустити його безкоштовно та втратили солідні гроші на трансфері англійця.
Тому, якщо в «Реалі» Луніну наступного сезону не гарантують статусу ключового воротаря першої команди, а кращих варіантів на ринку в українця не буде, то можливість переїзду до Саудівської Аравії навряд чи варто відкидати, як нецікаву. В умовному «Аль-Насрі» Андрій, окрім неймовірної зарплати, отримає ще й стабільну ігрову практику, а також все одно залишатиметься на видноті в європейських скаутів, і за рік-два напевно отримає пропозиції повернутися до одного з топ-5 чемпіонатів Старого континенту.
Якщо ж бажання залишити Саудівську Аравію у Луніна й зовсім ніколи не прокинеться, то українець цілком здатний стати легіонером-символом тамтешньої ліги – таким собі аналогом китайського Оскара з «Шанхай Порт», який в певний момент кар'єри (до речі, приблизно у такому ж віці, як і зараз Лунін) усвідомив, що футбол – це, перш за все, можливість назавжди позбавити не тільки себе, а й усіх родичів необхідності важко та регулярно працювати, і що жодні медалі та трофеї в майбутньому не гратимуть такої серйозної ролі, як можливість жити як завгодно і будь-де, не оглядаючись практично ні на що.
Як би там не було, а парадокс полягає у тому, що потенційний трансфер до Саудівської Аравії може в перспективі відкрити Луніну навіть набагато більше можливостей, аніж подальше перебування в «Реалі». Тож нам залишається лише дочекатися кінцівки сезону, щоб побачити, яке ж рішення ухвалить Андрій…