У стартовому складі «жовто-синіх» вийшов лише один представник «Динамо» - півзахисник Володимир Бражко дебютував за головну команду країни. Також із перших хвилин на полі зʼявилися вихованці «біло-синіх» Віталій Миколенко та Ілля Забарний, які наразі виступають в АПЛ.
Щодо самої гри, то обидві команди в першу чергу приділяли увагу захисту власних воріт. У підсумку, перший тайм завершився «сухою» нічиєю. Після перерви малюнок гри не змінився, от тільки господарі знайшли свій момент - під час однієї з атак Дедіч увійшов до штрафного майданчика, виконав простріл, і Микола Матвієнко зрізав мʼяч у свої ворота.
До кінця матчу залишалося ще достатньо часу, однак уболівальникам «жовто-синіх» довелося понервувати до останніх хвилин. А там на 85-й та 88-й влучні удари вихованця «Динамо» Романа Яремчука та Артема Довбика принесли Україні таку бажану перемогу.
Тож 2:1 - Україна здобуває вольову перемогу й тепер зіграє 26 березня у Вроцлаві з Ісландією, яка у своєму півфіналі розгромила Ізраїль (4:1). Переможець майбутнього поєдинку й вийде до фінальної частини Євро-2024.
Більш детально гру по таймах розібрав футбольний блогер та аналітик Михайло Смоловий:
Стисло після першого тайму:
початок кондовий, тиск наших пригнічує, в перші 5 хвилин пройшов лише один лонгбол на Довбика, але в продовженні брак
Мудрик впахує (!) в захист
швидко стала зрозумілою необхідність низької позиції для розіграшу Судакова, тиск боснійців лишає переважно вертикальні рішення з акцентом на якості Довбика в боротьбі
Матвієнко схоже знову матч догравати не збирається, а Конопля, навпаки рухається із розумінням справи в нечисленних атаках, підлаштовуючись під Зубкова (інколи заходить в центр, або займає широку та високу позицію, щоб урізноманітнити протидію пʼятірці в захисті Боснії)
але якось дивно Георгій поводить себе попереду, пасує на Мудрика та відходить назад, лишаючи Михайла одного проти трьох, дивний мув
дуже тяжко, на флангах більшість створити не вдається, центр забитий тілами, тож і моментів немає, бо жодна зона Боснії не є прохідним двором; команди мордують одна одну стандартами
середина тайму нагадує матч Колос - Полісся, а на полі найкращі гравці нашої країни…
найчастіше пробують виходити через лівий фланг Миколенка, де частіше розташовується Джеко, від якого легко втекти
ротації Зінченка та Судакова ніхера не допомагають
Бражко розпочав в гарячкового фолу, але пізніше заспокоївся та все досить спокійно, без видатних провалів
Стисло після другого тайму:
печальний біль, зазвичай Динамо такі голи пропускає, але цього разу обійшлися без гравців киян; не день Матвієнка..знову (0:1)
схоже до проблем організації підтягується ще й менталочка, доводиться грати не лише проти суперника, а й проти себе
Бражко почав сідати третім, щоб долучитися до пасовоі гри, але воно щось ніхуя не змінює
цікаво чи збіг, але збірна зараз вже нагадує типовий Шахтар Йові, Патріка чи Пушича в УПЛ, знову звичний метушливий Зубков (з 0 ККД) та Судаков, що не складає враження на €150 млн.
Зубков вчергове провалився за межами УПЛ, але Гуцуляк в такий момент - це п*зда, а не вирішення проблеми; на нього ніхто не розраховував до травми Циганкова, а тут прям роль рятівника нації віддали
Ребров замість тонких налаштувань наприкінці вже почав юзати брутфорс: дві башти, мінімум інтелекту та плеймейкінгу, бігунки на флангах; але спрацювало ж, а Конопля - Лев основного часу Матчу (1:1)
охохохохохохо, дійсно дежавю з Шахтарем, коли структура та план А йдуть на*уй (матч проти Колоса), то відбувається щось анархічне внаслідок ризикованих змін (перерва в матчі з Колосом); у вертикальний та стрімкий футбол вони грати вміють (1:2)
трішки відскочили, але пох