Альберт Гудмундссон грав проти молодіжної збірної України, грав разом з Олександром Зінченком, грає з Русланом Малиновським. Перебуває в агентстві, в якому зовсім нещодавно працював Іван Піроженко, а нині працює Олександр Яковенко. Втім, у вівторок на Альберта чекає головна зустріч з українцями у своєму житті.
Чотири покоління
Якщо родина Ейдура Гудьонсена з його батьком, братом та дітьми як професійними футболістами здається сіллю ісландської футбольної землі, то родина Гудмундссона ще «солоніша». Його прадід, дід, батько та мати грали за збірну Ісландії та забивали за неї. Чотири покоління.
Прадід, також Альберт Гудмундссон, був першим професійним ісландським футболістом. Другим легіонером в історії лондонського «Арсеналу». До цього грав в «Рейнджерс», потім - в «Мілані» (щоправда, у всіх трьох - мало і невдало), потім став головою Федерації Футболу Ісландії, послом в Франції, міністром торгівлі, фінансів та кандидатом в президенти країни.
Дід, Інге Бйорн Альбертссон (в Ісландії прізвища дають з імені батька) довго був найкращим бомбардиром в історії ісландської ліги, нині другий. Батько, Гудмундур Бенедіктссон, більше, ніж футболіст, прославився як коментатор. Не експерт, а саме головний, який веде трансляцію. Він коментуватиме і матч проти України. Мати Крістбьорг грала за збірну.
Власне, Альберт-молодший довго вважався найслабшим в футболі зі своєї родини. В перших 34-ох матчах за збірну він забив лише шість м'ячів, з них лише два в офіційних матчах - проти Ліхтенштейну. В клубах провів блискучі сезони в других дивізіонах з ПСВ та «Дженоа», але в перших з обома і АЗ не показував нічого особливого, або навіть провалювався.
У сезоні-2016/17 він забив 18 м'ячів в Другому дивізіоні, граючи за молодіжну команду ПСВ. Туди ж був на півроку засланий Зінченко після невдач в першій команді. Зв'язка асист Зінченка-гол Гудмундссона тоді спрацювала шість разів, зокрема, в матчі проти дублю «Аякса». Але звідти обидва пішли зовсім різними шляхами, в різних напрямках.
Свій шлях Альберт обрав сам. Він також міг опинитися в «Арсеналі», за який вболіває. Але після успішних тренувань з ним та з «Ліверпулем» в 16-річному віці вирішив підписати контракт з «Херенвеєном», бажаючи якомога швидше заграти в дорослій команді. Тому й пішов з ПСВ до АЗ і також через бажання постійно грати залишився в «Дженоа», коли вилетіла до Серії Б.
Йому навіть довелося обирати між футболом та баскетболом, адже грав в академіях в обидва види спорту та в останньому - навіть за збірну U-15. І його кумиром в баскетболі був Аллен Айверсон. Яскравий мегаталановитий індивідуаліст, егоїст, антикомандний гравець з проблемами й за межами поля. Таким був і сам Альберт.
Його вважали великим талантом, але доволі швидко почали звинувачувати в лінощах, статичності, егоїзмі, небажанні виходити на заміну. Він здавався плеймейкером, «десяткою» з минулого, що бажає отримати м'яч на ногу і творити, а не бігати, не боротися і не шукати командну гру. Його тренер в АЗ також звинувачував його в постійних конфліктах в команді.
Попередній тренер збірної Арнар Відарссон також постійно критикував його з тих самих причин. Настільки, що розлютив його батька-коментатора, який заявив, що він на місці свого сина вже заявив би, що ноги його не буде в збірній, поки там Відарссон. І такі слова завдали шкоди Альберту, опустивши його репутацію ще нижче.
Ще нижче репутацію Альберта опустили зливи в соцмережі секретів збірної - таблиці з даними тестів гравців на швидкість та витривалість. Ну і зовсім низько – звинувачення проти нього в сексуальних домаганнях. Він не єдиний з такими в збірній останніми роками, але від представника такої родини очікували на інше.
Власне, правила забороняють викликати до збірної гравців з такими відкритими справами. Йому пощастило, що під час оголошення складу на березневі матчі справу було закрито. Щоправда, апеляція знову відкрила її і, якщо не буде відкинута судом до червня, Альберт не поїде на Євро. Якщо виведе свою збірну.
«Десятка» в атаці з глибини
Поточного сезону, в 26 років, він нарешті почав виступати на дорослому рівні у Вищому дивізіоні так, як від нього очікували давно. Можна зрозуміти, чому називає рішення залишитися в «Дженоа» найкращим у своїй кар'єрі. Він потрапив під керівництво Альберто Джилардіно, і молодий тренер та колишній форвард змінив гру підопічного.
«Я дозволив йому розкритися, надавши свободу дій. Тепер він знаходить вільний простір, знаходить дриблінг один-на-один, знаходить рух м'яча на швидкості та своєчасні удари. Він став чистішим і конкретнішим в останньому пасі та ударі, оскільки грає ближче до воріт суперника», - пояснив Джилардіно.
«Мої дід та прадід були півзахисниками, батько - «десяткою», а мати - форвардом. Я ж поєдную всі ці чесноти і тому граю різноманітно. Але перш за все я вважаю себе «десяткою». Хоча мій тренер був форвардом і дуже допоміг мені пристосуватися до цієї позиції. Він вимагає від мене постійно бити по воротах».
В'юнкий гравець зі зростом 1.77 метра грав вінгера (наприклад, в дублі ПСВ), «десятки», але саме на позиції другого відтягнутого форварда знайшов себе. Хоча до штрафного майданчика суперника начебто заходить рідко, адже середня дистанція його ударів по воротах у Серії А цього сезону навіть далі, ніж була в кар'єрі раніше - 20.5 метрів. Зате б'є чіткіше.
Поточного сезону він забив десять м'ячів у лізі та два - в Кубку. Таким чином, ставши першим гравцем «Дженоа» після Дієго Міліто, який забив у лізі двозначне число більш ніж у двох сезонах поспіль. З них вісім – не з пенальті. На 4.2 м'ячі більше не з пенальті, ніж xG (8-3.8). Більше третини його ударів влучають в площину, причому ці відсотки і всієї кар'єри.
Але він не лише б'є. Він перший у Серії А за пасами під удари – 2.4 за матч, за створеними ударами різними діями другий, за створеними ударами зі стандартних положень – перший з великим відривом. Не випадково відібрав право виконувати штрафні та кутові у Малиновського, відомого фахівця з них. Ісландець також перший за кількістю «кросів» з флангів.
Альберт другий за дриблінгом у лізі серед гравців центральної вісі. Один з найкращих у лігах Топ-5 за передачами вперед, проходами з м'ячем вперед. При цьому один з найкращих серед форвардів у лігах Топ-5 за перехопленнями м'яча.
Тобто він перехоплює м'яч, дуже швидко та ефективно просуває його вперед або сам, або пасом, і в потрібний момент або віддає своєчасну передачу (три асисти), або елегантно пробиває по воротах. А також чудово подає та пробиває штрафні та кутові.
Справжня «десятка», що розташована на позиції форварда, але грає з глибини. З такою різноманітною грою зупинити його дуже складно.
Естетичне задоволення від його гри перетворює його на одного з найулюбленіших гравців Серії А цього сезону. В Італії скучили за класичними елегантними «десятками», і тому ісландець викликає стільки ентузіазму.
Щоправда, зупиняють його у лізі нині на одному голі та асисті за два місяці. Можливо, через трансфер, що зірвався, у «Фіорентину», що пропонувала взимку 22 мільйони євро. «Дженоа», що купила його за 1.5 мільйона, хотіла 30. Джилардіно визнав, що тоді залишав гравця у спокої і полегшено видихнув, коли угода зірвалася. Назвав його зимовим придбанням.
В березні тренеру довелося виправдовувати форму гравця логічним падінням фізичної форми і вимагати від інших своїх підопічних шукати його на полі. Ще й визнавати, що йому важко проти персональної опіки. Але тренер також заявив, що і «нормальні» моменти Гудмундссона можуть стати вирішальними.
В принципі, Малиновського брали на його позицію для конкуренції та ротації. Але Альберт такий сильний, що Руслану довелося шукати інше місце в глибині поля. А потім й відправити в запас. До речі, відхід українця в запас майже співпав з кризою ісландця. Разом на полі, рухаючись на кількох позиціях, вони плутали суперників і створювали гарні комбінації.
Спалах або зірка?
Вийшов з кризи Альберт в збірній. Де також грає відтягнутого форварда. Він поклав бездоганний штрафний і за силою, і за місцем у ворота Ізраїлю, відігравшись з 0:1. А після 80-ої хвилини, коли суперник грав вдесятьох і кинув всі сили в атаку, Альберт прорвався з центрального кола до воротаря суперника і забив. Також добив після його сейву в іншій контратаці.
Тобто він оформив хет-трик, і навіть з двома голами з меж штрафного майданчика.
«Альберт показав, який він чудовий гравець», - заявив капітан ісландців Йоханн Берг Гудмундссон. «Нині він грає в найкращий футбол у своїй кар'єрі. Нам потрібні такі гравці, здатні вигравати матчі самотужки. Він дуже додав в досвіді та впевненості, а також почав багато допомагати нам в пресингу та в обороні. Ми завжди говоримо в збірній про важливість праці без м'яча».
«Він чудовий гравець і показував це багато разів», - каже Арнор Інґві Траустасон. «Він не здивував нікого з нас». Арнор Сігурдссон: «Ми всі знаємо, на що він здатний, і в його день він може робити такі речі». Гудмундур Торарірссон: «Він - божевільний гравець. Чудово, що він повернувся. У нього стільки якості, стільки футболу!»
Ну а головний тренер Оге Харейде і протягом дев'яти місяців відсутності заявляв, що чекає на нього і шкодує, що він не в збірній. Чим викликав люту реакцію адвоката позивачки та жіночих організацій. «Йому було важливо знати, що він зможе зіграти будь-якої миті. Я завжди був з ним на зв'язку і не хотів втратити його, підтримував в ньому мотивацію».
Влітку за нього поведуть боротьбу «Ювентус» та «Інтер», «Рома», «Мілан», команди з Англії також стежать. Але раніше він хоче зіграти на Євро. Якщо суд дозволить. В 2018-му році він встиг відіграти п'ять хвилин на Чемпіонаті Світу, але вести команду за собою на великому турнірі як лідер, зірка - зовсім інше.
Чи здатний Альберт вести? Якість він, безперечно, має. Але він завжди був гравцем настрою. І зазвичай - без настрою. Гравцем спалахів, не стабільності. Після одного хет-трику з бруду його піднесли до князів. Чи не задере носа? Збірна України сподівається, що так.