- Матч довго не міг продовжитись через тривогу. Наскільки ця ситуація вплинула на гру?
- Так, було тяжко через це, але ми були в однакових умовах з полтавцями. Гадаю, їм також тяжко було. Важко як фізично, так і психологічно - навіть більше. Ти виходиш із роздягальні, вже розім‘явся там - і знову тривога. Потім сіли, читаємо новини, потім знову по колу. Добре, що все так закінчилося.
- Саме така ситуація з нашою командою вперше - коли декілька разів вже виходили на поле й одразу поверталися назад?
- Так, ми обговорювали в роздягальні - не пригадую, щоб було кілька тривог поспіль, і так довго матч не міг продовжитись. Хоча була теж досить довга тривала в Ужгороді, де ми взагалі не дограли.
- Попри це хотіли будь-що дограти матч?
- Звісно, адже у нас багато пропущених турів, вже нікуди їх відкладати. Навіть на завтра догравання переносити не хотілося, хотілося сьогодні дограти і поїхати додому.
- Здалося, що матч був напруженим до першого голу, а далі гра давалася «Динамо» легко?
- Чесно кажучи, рахунок не по грі, мабуть. Більш-менш рівна гра, але мабуть наш клас десь трохи дався взнаки, як кажуть експерти. Свої напівмоменти ми реалізували.
- Можливо, також зіграло свою роль повернення Андрія Ярмоленка?
- Звісно, це навіть не обговорюється, це відчувається в колективі.
- Які емоції після гри? Чи є виснаження після 4-годинного матчу?
- Та ні, все нормально. Емоції позитивні. Ми виграємо, ми знаємо, чого ми прагнемо добитися. У кожній грі нам потрібен результат. Результат сьогодні позитивний, тож і емоції позитивні. Так, ми втомилися емоційно та фізично, але маємо кілька днів, аби відновитися та зіграти проти «Зорі».