У вересні 2023 року колишній форвард київського Динамо (2002-2013) та збірної України (2006-2012) Артем Мілевський потрапив до лікарні, де проходив реабілітацію від алкогольної залежності.
Екснападник перебував у критичному стані та навіть потрапив до коми, проте через деякий час зумів прийти до тями та почав знову слідкувати за собою, кинувши пити.
Товариш Мілевського Сергій Третьяк в ексклюзивному інтерв'ю сайту «Український футбол» розповів, як йому вдалося вмовити Артема поїхати до лікарні.
«Покласти його на реабілітацію вийшло абсолютно випадково. Я зателефонував черговому психологу і запитав, як мені вмовити Артема лягти в клініку. Він сказав: «Серьожа, бери алкоголь, який він п'є, сідай із ним і бухай, щоб втертися в довіру. Ви маєте бути на одній хвилі».
Третьяк розповів, що переконав Мілевського запросити знайомого психолога, який приїхав разом зі швидкою для Артема.
«Я взяв пляшку віскаря і в обід кажу: «Тьома, давай забухаємо». – «Ну давай». Я перед цим щільно пообідав, а Артем пив на голодний шлунок. Сіли – п'ємо! У мене вже в животі починає крутити, а що в Артема з організмом відбувається – аж страшно уявити.
Я дзвоню знову психологу: «Що далі робити? Мені вже погано стає, більше не можу. Готуйте швидку для Артема». Я повернувся і кажу Артему: «Слухай, у мене є знайомий психолог, який живе недалеко. Давай я його покличу, поговоримо». Тьома погодився».
Сергій зізнався, що був здивований відповіддю психолога щодо відсутності проблем у Мілевського.
«Приїхала швидка з нарядом санітарів, які залишилися чекати на вулиці, а психолог зайшов до нас. Я вигадав якусь легенду про свої проблеми, а потім вийшов, щоб вони поспілкувалися удвох.
За годину мені телефонує психолог: «Він нікуди не поїде, все в нього нормально». Я кажу: «Так не піде, ми звідси їдемо всі разом у клініку». З нами ще була наша подруга – Іра Ашкеназі, це дочка віцепрезидента Динамо».
Ключовим стало рішення Третьяка домовитися з Мілевським про поїздку до лікарні у разі перемоги мадридського Реалу над берлінським Уніоном (1:0).
«Повертаємося в кімнату, по телевізору якраз іде матч Ліги чемпіонів Реал – Уніон. Ми з Артемом фанати Реала, а гра в них зовсім не йде – 0:0.
Я не придумав нічого кращого, як сказати: «Тьома, давай так, якщо Реал забиває, ми їдемо крапатися». – «Ну давай». І на 90+4 хвилині Беллінгем забив рятівний гол. Запасного плану ніякого не було, тільки диво допомогло, ну і Беллінгем, за що йому спасибі».