Кінець квітня приніс скорботну звістку для усіх шанувальників українського футболу. На 76-му році життя після тривалої боротьби з онкологічним захворюванням перестало битися серце Михайла Фоменка – людини, яка досягла дуже багато чого у вітчизняному футболі, а «лебединою піснею» у кар'єрі якої стала робота головним тренером збірної України із 2012 по 2016 роки.
Саме робота на чолі «синьо-жовтих» є найбільш пам'ятною для усіх без винятку українських вболівальників – від малого до великого, як заведено казати в подібних випадках. За Фоменка збірна України провела дуже гідний відбір на ЧС-2014, посівши друге місце у групі та поступившись лишень одним очком англійцям, які здобули пряму путівку на мундіаль. В плей-офф жереб обрав у суперники для «синьо-жовтих» команду Франції, й у першому матчі в Києві наша команда створила сенсацію, здобувши перемогу 2:0. На жаль, на виїзді Україна поступилася 0:3 і не змогла втілити мрію мільйонів своїх шанувальників…
Однак на Євро-2016 Фоменко Україну таки вивів, причому знову довелося грати плей-офф. Цього разу за право поїхати на чемпіонат «синьо-жовті» грали проти Словенії та змогли здобути необхідний результат за сумою двох матчів (2:0, 1:1). Так, сам по собі Євро-2016 для збірної України виявився провальним, за що багато хто «повісив усіх собак» саме на Фоменка, але у тій ситуації колосальна відповідальність за результат була й на функціонерах ФФУ, які побажали втрутитися у роботу та структуру тренерського штабу, замінивши Олександра Заварова на Андрія Шевченка, чим де-факто й було порушено увесь баланс в таборі «синьо-жовтих»…
Втім, говорити про якісь негаразди сьогодні ми точно не будемо. Натомість пропонуємо вам згадати усіх дебютантів національної збірної України при каденції Михайла Фоменка, та детальніше поговорити про п'ятьох найуспішніших з них з точки зору історії «синьо-жовтих».
Отже, всього за Фоменка у збірній України дебютувало 24 футболісти. Зокрема, це Андрій Богданов, Дмитро Гречишкін, Олександр Ковпак, Денис Дедечко, Дмитро Хомченовський, Євген Макаренко, Іван Ордець, Кирило Ковальчук, Артем Громов, Філіп Будківський, Денис Бойко, Андрій Пилявський, Віталій Вернидуб, Сергій Рибалка, Павло Ксьонз, Максим Малишев, Микита Каменюка, Іван Петряк, Артем Путівцев, а також...
Сергій Сидорчук
Дата дебюту у збірній: 9 жовтня 2014 року
Вік дебюту: 23 роки 5 місяців 7 днів
Клуб, з якого покликали до збірної: «Динамо»
Вихованець академії запорізького «Металурга» Сергій Сидорчук у січні 2013 року перебрався до Києва, проте спочатку грав у першій команді «біло-синіх» не так багато, а використовувався як гравець широкої ротації. Стати важливою фігурою для «Динамо» Сидорчуку вдалося вже протягом сезону-2014/15, і це миттєво позначилося на його міжнародній кар'єрі.
Вже 9 жовтня 2014 року Сидорчук отримав нагоду дебютувати за збірну України. Свій перший матч Сергій провів у кваліфікації Євро-2016 проти білорусів на виїзді (2:0), коли Фоменко випустив молодого хавбека на заміну на 64-й хвилині замість Руслана Ротаня. На той момент рахунок у матчі був 0:0, й українцям необхідно було вдаватися до якихось нестандартних дій, аби вирвати перемогу. Вивезти три очки з Білорусі «синьо-жовтим» вдалося, перш за все, за рахунок автогола Мартиновича, а також – м'яча Сидорчука, який відзначився вже у дебютному поєдинку за збірну, коли на 90+3-й хвилині конвертував у гол передачу від Ярмоленка.
Згодом Сидорчук взяв участь зі збірною України на Євро-2016 (2 матчі), а потім – вже із Андрієм Шевченком у статусі головного тренера – встиг з'їздити й на Євро-2020 (5 матчів).
Станом на поточний момент в активі Сидорчука вже 60 матчів та 3 забиті м'ячі у футболці збірної України. У вересні минулого року у клубній кар'єрі Сергія відбулися серйозні зміни, й тепер у національній команді він представляє вже не «Динамо», а бельгійський «Вестерло».
Руслан Маліновський
Дата дебюту у збірній: 31 березня 2015 року
Вік дебюту: 21 рік 10 місяців 27 днів
Клуб, з якого покликали до збірної: «Зоря»
Руслан Маліновський є одним з найкращих випускників академії «Шахтаря» серед тих, кому так і не надали можливості зіграти жодного офіційного поєдинку за першу команду «помаранчево-чорних». Атакувальний хавбек довгий час покращував навички у орендах («Севастополь», «Зоря», «Генк»), перш ніж його за 2 мільйони євро остаточно відпустили до Бельгії.
За збірну України Маліновському поталанило дебютувати наприкінці березня 2015 року, коли він був представником «Зорі» (оренда із «Шахтаря»). На той момент Руслан став твердим гравцем основи луганської команди, яка дуже гідно показала себе в УПЛ за підсумками сезону-2014/15 (четверте місце – слідом за «Динамо», «Шахтарем» та «Дніпром»).
31 березня 2015 року Україна у Львові провела спаринг проти збірної Латвії (1:1), а Маліновський з'явився на полі на заміну за п'ять хвилин до завершення поєдинку. Руслан замінив Романа Безуса, і при його виході на поле наша команда вела у рахунку, але впустила перемогу у компенсований до матчу час.
Згодом у збірній за Фоменка Маліновський зіграв ще тільки два матчі: одну хвилину в рамках відбору на Євро-2016 проти Північної Македонії (1:0), і 10 хвилин – у першому матчі плей-офф кваліфікації на той чемпіонат Європи проти Словенії (2:0). Потім Руслан пошкодив хрестоподібну зв'язку коліна й надовго залишився у лазареті, повернувшись до національної команди вже за тренерства Андрія Шевченка.
Усього на рахунку Маліновського наразі 59 матчів та 7 забитих м'ячів за збірну України. В свої 30 років півзахисник представляє у таборі «синьо-жовтих» італійський «Дженоа», повноцінним гравцем якого став у січні поточного року.
Олександр Караваєв
Дата дебюту у збірній: 9 жовтня 2015 року
Вік дебюту: 23 роки 4 місяці 7 днів
Клуб, з якого покликали до збірної: «Зоря»
Караваєв, як і Маліновський, пройшов через академію «Шахтаря», але у першій команді «гірників» так і не отримав можливості зіграти в жодному поєдинку. Олександр на правах оренди виступав за «Севастополь», «Зорю» та «Фенербахче», а потім підписав повноцінний контракт із луганським клубом.
Сезон-2015/16 видався для Караваєва одним з найуспішніших у професійній кар'єрі. В рамках УПЛ Олександр провів 25 матчів за «Зорю», відзначившись 15 результативними діями (7 голів та 8 асистів). Тоді ж правий фулбек отримав можливість дебютувати у національній збірній країни. Це сталося 9 жовтня 2015 року у рамках кваліфікації на Євро-2016 у виїзному поєдинку проти Північної Македонії (2:0).
На 85-й хвилині того матчу Караваєв замінив Андрія Ярмоленка, провівши ігровий час, що залишився, на позиції правого вінгера. Примітно, що, як і у випадку із Сергієм Сидорчуком, дебютанту вистачило й кількох хвилин, аби відзначитись першою по-справжньому корисною дією за «синьо-жовтих». На 87-й хвилині Караваєв асистував Артему Кравцю, який забив другий м'яч та встановив фінальний рахунок на табло – 2:0.
Згодом за Фоменка Караваєв зіграв ще у двох матчах за збірну (обидва рази виходив наприкінці поєдинків на заміну), а також з'їздив «туристом» на Євро-2016, де на полі так і не з'явився. Після звільнення Михайла Івановича із посади головного тренера та приходу на цю посаду Андрія Шевченка, Караваєв став гравцем стартового складу збірної, провівши в тому числі усі п'ять поєдинків «синьо-жовтих» у фінальній частині Євро-2020.
Станом на поточний момент в активі 31-річного Караваєва 49 матчів та 3 забиті м'ячі за збірну України. З липня 2019-го у національній команді цей футболіст представляє столичне «Динамо».
Олександр Зінченко
Дата дебюту у збірній: 12 жовтня 2015 року
Вік дебюту: 18 років 9 місяців 27 днів
Клуб, з якого покликали до збірної: «Уфа»
Олександр Зінченко був капітаном юнацької команди «Шахтаря» та одним з найобдарованіших її гравців, але в якийсь момент між ним та керівництвом донецького клубу «пробігла чорна кішка». В результаті Зінченко в односторонньому порядку розірвав угоду з «гірниками», й не без скандалу залишив стан «помаранчево-чорних», які погрожували засудити самого футболіста та піддати штрафним санкціям клуб, який підпише із ним наступну трудову угоду.
Працевлаштуватися Зінченку вдалося лише у російській «Уфі». Там ризикнули оформити контракт з опальним українцем, і не пошкодували, адже Олександр дуже швидко пробився в основу та став одним з лідерів першої команди. Незабаром на росії почали обговорювати необхідність екстреної натуралізації Зінченка, щоб той не лише не вважався легіонером для РПЛ, а й мав можливість представляти збірну 404 на міжнародній арені.
Федерації футболу України (на той час ця організація мала ще таку назву) довелося діяти практично блискавично, аби не втратити нагоди заграти за «синьо-жовтих» перспективного виконавця. У підсумку Михайло Фоменко випустив Зінченка на заміну на 88-й хвилині у матчі проти Іспанії (0:1) в поєдинку кваліфікації на Євро-2016. За це рішення коуча тоді багато хто дуже жорстко критикував, адже було зрозуміло, що Фоменко дав шанс зіграти Зінченку виключно зі стратегічною метою: щоб заграти футболіста, але ніяк не заради можливості врятувати позитивний результат у тому поєдинку.
В підсумку за Фоменка молодий хавбек зіграв ще п'ять поєдинків, причому виходив на заміну у кожному із трьох матчів збірної України на Євро-2016. Та й взагалі, на момент дебюту проти іспанців Зінченко став третім (згодом його обійшли Ілля Забарний з Георгієм Судаковим) наймолодшим футболістом, який зіграв за «синьо-жовтих» за всю історію (після Реброва та Шевченка).
Вже за Андрія Шевченка у ролі головного тренера збірної України Олександру Зінченку поталанило стати одним з лідерів «синьо-жовтих». Після того, як футболіст перебрався до «Манчестер Сіті», а згодом став отримувати стабільну ігрову практику у лавах «містян», він й зовсім є однією з фундаментальних фігур на полі практично у всіх матчах збірної.
Наразі 27-річний Зінченко має за плечима 60 матчів та 9 голів у футболці збірної України. З літа 2022-го він представляє у таборі «синьо-жовтих» лондонський «Арсенал».
Віктор Коваленко
Дата дебюту у збірній: 24 березня 2016 року
Вік дебюту: 20 років 1 місяць 10 днів
Клуб, з якого покликали до збірної: «Шахтар»
Ще один топовий випускник академії «Шахтаря» останніх років – Віктор Коваленко – також провів свій перший матч у національній команді за каденції Михайла Фоменка. Це сталося 24 березня 2016 року, коли досвідчений наставник випустив молодого хавбека на другий тайм у спарингу проти Кіпру (1:0). Тоді збірна України готувалася до старту на Євро-2016, і Коваленко зіграв ще у двох товариських поєдинках «синьо-жовтих», що передували європейській першості – проти Уельсу (1:0; 90 хвилин) та проти Албанії (3:1; 45 хвилин).
Виклик у збірну Коваленко заслужив за сукупністю факторів. По-перше, у 2015 році Віктор разом із угорцем Бенце Мерво став найкращим бомбардиром (по 5 забитих м'ячів) молодіжного чемпіонату світу з футболу, де Україна U-20 із Олександром Петраковим на чолі дісталася 1/8 фіналу, а там поступилася Сенегалу в серії пенальті. По-друге, у сезоні-2015/16 Коваленко почав отримувати стабільну ігрову практику в рідному для нього «Шахтарі», де дуже рано заслужив на довіру з боку Мірчі Луческу.
Не дивно, що Михайло Фоменко вирішив взяти Коваленка на Євро-2016. На турнірі у Франції молодий хавбек зіграв усі три поєдинки, але жоден з них не провів на полі від свистка до свистка.
Згодом Коваленко став досить важливою фігурою у збірній України вже за Андрія Шевченка, але останніми роками хавбек переживає не найкращий етап в кар'єрі. У лютому 2021-го Віктор залишив «Шахтар» та підписав контракт із «Аталантою», де заграти так і не зміг, й ось уже котрий сезон грає на правах оренди за іншу команду – наразі це «Емполі».
Загалом за збірну України Коваленко до своїх 28 років зіграв 33 матчі, і що дивно, забитими м'ячами досі так і не відзначався. Більше того, крайній матч Віктора у синьо-жовтій футболці датований 11 листопада 2021 року. То був спаринг проти Болгарії (1:1), у якому нашою національною командою керував ще Олександр Петраков.