- Минулий, 28-й тур Прем’єр-ліги був досить насиченим на цікаві результати у багатьох матчах. Однак найбільша увага була прикута до центрального поєдинку «Шахтар» - «Динамо», у якому сильнішим виявилась донецька команда. Чи виправдав матч ваші очікування?
- Це була гра на результат. Всі розуміли, що вона буде важкою, в’язкою. Так воно, зрештою, і сталося. Знаєте, коли йде якась гра, я в силу свого колишнього амплуа і специфіки нинішньої тренерської роботи завжди слідкую і відмічаю роботу голкіперів. Скільки сейвів зробили у цьому матчі динамівець Бущан і донеччанин Різник? Майже нічого не зробили. Сама гра була десь у середині поля, на перехоплення, на швидкі контратаки. Як-то кажуть, проходила гра без воріт. Це підтверджує і статистика, яка вказує на дуже низьку кількість ударів по воротам. А що стосується пенальті, то так, він був – захисник «Динамо» зіграв рукою. Хоча можу сказати, що гравець, який обороняється, не має права відвертатися від м’яча. Втім, яким би неоднозначним для когось не здавався згадуваний пенальті, рахунок на табло. Пригадується, ще Валерій Лобановський якось казав, що саме результат на табло є найкрасивішим у футболі. Приємно, що в українському класичному не було ніяких скандалів і все закінчилось добре. Не так, як у грі цих команд у чемпіонаті U-19.
- Чимало фахівців вважають, що «Динамо» втратило чемпіонство ще восени, коли недобрало багато очок. Згодні?
- Коли у команді був Мірча Луческу, у більшій частині осіннього відрізку чемпіонату динамівцям було складно розраховувати на боротьбу за золото. Якби керівництво «Динамо» прийняло рішення поміняти румуна на Олександра Шовковського раніше, то у клуба було б більше шансів на перше місце. Хоча ні для кого не секрет, що після поразки від «Полісся» Луческу розмовляв із керівництвом стосовно свого бажання піти. Так, як почало грати «Динамо» після того, як його очолив Шовковський, команда повинна була б грати завжди. При ньому динамівці впродовж дистанції у вісімнадцять матчів програли лише двічі, причому одного разу - «Шахтарю». У київській команді помінялася психологія, про що кажуть усі, навіть самі футболісти. Так, може вони грають не так яскраво, як хотілося б, але той факт, що з кожним матчем до них приходить впевненість і вони щотуру додають, видно неозброєним оком.
- Після подій минулого туру стало ясно, що незважаючи на результати двох заключних матчів третє місце, а відтак і участь у Лізі Європи гарантував собі «Кривбас». Як вважаєте, чи могли криворіжці, які в осінній частині чемпіонату тривалий час лідирували, поборотись за чемпіонство?
- Рахую, що ні. Як по складу, так і по грі. Так, при Юрії Вернидубі криворізька команда зробила чималий стрибок нагору, але відразу було зрозуміло, що за чемпіонське звання боротиметься «Шахтар», конкуренцію якому складатиме «Динамо».
- На сьогоднішній день відразу три команди претендують на дві єврокубкові путівки – «Дніпро-1», «Рух» і «Полісся». Зігравши у попередньому турі по-різному, вони максимально загострили заочну боротьбу між собою…
- В іграх за еврокубкову зону потрібен досвід, а такий досвід має тільки «Дніпро-1», тому на мою думку, «Рух» і не зміг переграти «Оболонь». У «Полісся» дещо інша історія: в команді багато досвідчених гравців, але вона дуже багато загубила залікових балів на початку весняної частини сезону. Мені здається, що у кінцівці сезону-2023/24 послідовність підсумкових місць у згаданої трійці буде такою: «Дніпро-1», «Полісся», «Рух».
- З року в рік «Колос» досягав гарних результатів у підсумковій таблиці УПЛ, однак починаючи з березня цього року команду наче хтось наврочив і вона впритул наблизилась до зони перехідних ігор. Що думаєте з цього приводу?
- В «Колосі» підібрався досить непоганий колектив гравців, але це поки не дає результату. Та як ми бачимо, керівництво змінило головного тренера і це може дати поштовх для гарного закінчення сезону.
- Що думаєте про майбутнє «Чорноморця», який після п’яти поразок поспіль зумів у більшості переграти аутсайдера, «Металіст 1925»?
«Чорноморець» - суто тренерська команда. Її керманич Роман Григорчук випробовував різні системи ведення гри, однак поки що цей пошук, схоже, не завершено. На жаль, гравці, про яких останнім часом багато говорять – Салюк, Авагімян, Брагару, Штогрін не завжди відзначаються стабільністю. Хоча той факт, що у «Чорноморці» більшає місцевих вихованців, безумовно, радує. А щодо майбутнього, то головний тренер повинен чітко знати, з ким із підопічних він буде у подальшому грати. Що ж стосується «Металіста 1925», то є велике розчарування. Прикро, що команда, яка добре вкомплектована, опустилась так низько. Взимку харків’яни провели якісні збори, підсилили склад, але мабуть не було достатнього спілкування між спортивним директором і головним тренером. Всі ж бо знають, що Віктор Скрипник, як тренер, грає «ромбом». А під «ромб» потрібні інші виконавці, яких «Металіст 1925» «продовжив», а лише потім підписав контракт з головним тренером. Щось тут не до кінця зрозуміло. Так, під «ромб» Скрипнику придбали добре знайомого йому Юрченка. Але одного його замало, потрібні й інші гравці. Втім, усе це роздуми. А щоб знати, що і як у тому чи іншому колективі, потрібно знаходитись у ньому усередині.
- Сенсаційним у минулому турі був результат матчу «Ворскла» - «Минай». До середини другого тайму полтавці вели у рахунку 2:0, але потім пропустили три м’ячі і програли.
- Дуже приємне враження складає у весняній частині чемпіонату «Минай». Команда змінилася, грає із бажанням та завзяттям, і це помітно. Колектив, який очолює молодий тренер з європейським менталітетом, ставить свою гру і доводить це результатами. У «Минаї» зараз грають переважно молоді хлопці, які не позбавлені амбіцій і не обділені талантом. Серед них є дуже перспективний воротар Кемкін, який приємно вражає своєю грою. Звертають на себе увагу Кораблін, Ременяк, Семотюк. Це і досвідчені Вакула, Устименко, Петько. Якщо говорити про поєдинок у Полтаві, то ведучи у рахунку 2:0 «Ворскла» себе підсвідомо готувала до кубкового фіналу з «Шахтарем». Можливо, це і зіграло з полтавцями злий жарт.
- В іграх за участю двох інших конкурентів за збереження прописки в еліті було зафіксовано нічиї: «Оболонь» вдома зіграла 0:0 з «Рухом», а «Верес» в гостях завершив поєдинок із «Зорею» 1:1.
- «Оболонь» зіграла на своєму рівні. Столичний колектив бореться за збереження прописки в еліті, тож він намагався докладати зусиль для позитивного результату. По згаданій грі більше моментів було у «Оболоні», ніж у «Руха». Принаймні, мені так здається із того, що я бачив. Щодо іншої зустрічі, то зважаючи на рахунок, «Верес» «відскочив». Рівненська команда теж помінялася. Зараз на неї тисне не тільки позиція у турнірній таблиці, а й невеличкий скандал між колишнім головним тренером Сергієм Лавриненком і клубом. Навіть не знаю, як тепер все складатиметься.
- Не візьметесь спрогнозувати, хто залишить еліту, а хто гратиме перехідні ігри?
- Дуже і дуже складно це зробити. Я дивився календар на заключні два тури чемпіонату і можу сказати, що для кожної з чотирьох останніх команд Прем’єр-ліги ще зовсім нічого не ясно. Ситуація може скластися таким чином, що багато чого залежатиме від зустрічі «Металіст 1925» - «Верес» у завершальному турі сезону. Якщо перед зимовою паузою у чемпіонаті можна було говорити про те, що «Минай» є однозначним невдахою чемпіонату, то зараз цього гарантувати не може ніхто. Закарпатська команда тоді мала в активі всього 6 очок, а зараз у неї 22. Футбол – гра, у якій прогнозувати щось важко. Лише час покаже, що і як.