– Що найнеприємніше, з чим ти зіштовхуєшся, коли граєш проти «Шахтаря»?
– Найнеприємніше було в минулому матчі. До цього таких випадків не було. Спочатку все було добре, а потім у другому таймі, коли отримав, я вважаю, несправедливе вилучення Захарченко, але це вже не мені вирішувати, після цього почалися кричалки з боку фанів «Шахтаря». Я хочу сказати, що найбільше кричали не вболівальники «Шахтаря», а діти з академій U-13, U-14, U-15, яких привіз «Шахтар». Я вважаю, що цьому немає місця у футболі. Вони почали ображати мою сім'ю, мою родину, мене, деяких гравців «Динамо» та сам клуб.
– Ти хочеш сказав, що була конкретна адресна образа до тебе?
– Так. Я можу сказати, що це було адресовано спочатку до мене, потім до мого батька, а потім то всієї моєї родини. Я це чув. Протягом останніх 30-35 хвилин, після другого нашого гола.
– Колись до цього в будь-якій грі проти «Шахтаря» таке було?
– Ні, це вперше.
– Ти ж розумієш, що діти, умовно кажучи, з академії «Шахтаря», 10-12-14 років, навряд чи вигадали це самі?
– Так, тому що після гри мені в Instagram ще писали ці самі діти зі «Шахтаря». Я заходив на сторінку і бачив, що U-13 чи U-14. Писали образливі повідомлення.
З того, що я чув, я розмовляв з людьми після гри, кілька кричало у їхній бік уже було після того, як вони почали. У першому таймі, коли я стояв на іншій половині поля, я був з нашими вболівальниками і чув лише «Динамо» вперед», «Давай «Динамо», «Біло-синій» – найсильніший». А коли почався другий тайм і я був біля так званих вболівальників «Шахтаря», то чув уже інші вигуки.
– Грати проти «Шахтаря» у Конча-Заспі та Щасливому– дві різні атмосфери?
– Звісно, це дві різні атмосфери. Якщо вам цікаво, можете передивитися трансляцію нашої домашньої гри, жоден уболівальник «Динамо» не дозволив собі ніякої кричалки чи сказати щось нецензурне у бік «Шахтаря». Нічого подібного не було. Там так само було багато людей, були діти з академій, були також люди зі «Шахтаря». У нас дуже серйозно контролюють безпеку на матчах. Просто-напросто, у нас не дозволяють такого.