— Які матчі, проведені за «Карпати», пригадуються вам більше всього?
— Звичайно, проти «Динамо» та «Шахтаря». А ще ті, в яких я забивав голи і вони виявлялися переможними. Наприклад, коли ми у Львові грали з «Кривбасом» і програвали по ходу гри 0:2. Я вийшов по перерві і наприкінці забив два голи, другий із яких став переможним. Потім ще у мене був дубль в Маріуполі, який також приніс перемогу «Карпатам» 3:2. Цікавим вийшов матч у Львові проти «Динамо», коли ми програли киянам 3:4 і переможний м’яч Максим Шацьких забив нам у доданий час.
Але найбільше відклався у мене в пам’яті матч, коли «Карпати» грали з «Динамо» у Києві — у травні 2001-го, за три тури до завершення чемпіонату. «Шахтар» тоді включився у чемпіонську гонку і ми могли допомогти гірникам вперше стали чемпіонами України. Треба було відібрати очки у «Динамо». Ми зіграли унічию 1:1
(головний тренер «Динамо» Олексій Михайличенко на післяматчевій прес-конференції сказав, що «Карпати» раділи здобутому очку, немов виграли Лігу чемпіонів, — прим. ред.)
, а «Шахтар» у тому турі здобув перемогу і обійшов «Динамо».— Але у тому сезоні «Шахтар» так і не став чемпіоном.
— Не став, тому що в передостанньому турі у Донецьку не зумів переграти столичний ЦСКА — 0:0. «Гірники» здобули чемпіонські нагороди у наступному році.
— «Шахтар» обіцяв вам хороші преміальні у разі відбору очок у «Динамо»?
— Так. Преміальні від третьої сторони тоді не заборонялися. За ту нічию ми отримали дуже непогані гроші.