Уже післязавтра розпочнеться головна спортивна подія цього року – Олімпіада-2024. Але для українських фанатів старт Олімпійських Ігор у Парижі викликає досить неоднозначні емоції. Пов'язано це, само собою, із дозволом деяким росіянам та білорусам брати участь у змаганнях під нейтральним прапором, хоча були сподівання на повний бан. Такий розклад залишив після себе одразу кілька інтриг: Як відбуватимуться зустрічі між українськими й російськими спортсменами? Як МОК спробує запобігти провокаціям у таких протистояннях? Яка взагалі ймовірність того, що подібні зустрічі відбудуться та у яких видах спорту? Із цими питаннями ми й спробуємо сьогодні розібратися.
Нова олімпійська етика - без рукостискань із терористами
Перед початком змагань Олімпійський комітет України офіційно оголосив, що наші спортсмени не будуть тиснути руки російським та білоруським опонентам на Іграх у Парижі навіть попри те, що це передбачено правилами змагань та необхідністю дотримуватися офіційного протоколу. Пізніше стало відомо, що на ігнор російських та білоруських атлетів навіть отримано офіційний дозвіл МОК.
«Ми домовилися з міжнародними федераціями, де необхідно під час зустрічі вітати, а також після матчу вітати, що ми не вітаємо один одного, не тиснемо руку», – сказав президент НОК Вадим Гутцайт.
Очільник відомства також додав, що такі заходи вжито не лише через етичний та моральний аспект, а ще й для того, щоб уникнути провокацій проти наших спортсменів.
Однак повністю уникнути контактів із «нейтральними» атлетами буде майже неможливо. Ми, як мінімум, не можемо виключати випадкових зустрічей в Олімпійському селищі. Саме тому й не дивно, що у квітні цього року було опубліковано рекомендації спортсменам зі збірної України.
Затверджені рекомендації для українських збірників складаються з восьми пунктів. Відповідно до них, у Парижі «синьо-жовтим» радять:
утримуватися від прямих контактів із представниками країн-агресорок;
інформувати вищу посадову особу та керівництво делегації про спроби провокаційних дій з боку «нейтральних» спортсменів;
не брати участі в будь-якому спілкуванні (зокрема, в соцмережах), не ділитися і не реагувати на контент «нейтральних» спортсменів, не публікувати спільні фото та відеоматеріали;
дотримуватись «мінімальних вимог» щодо правил участі у змаганнях поряд з представниками РФ та Білорусі;
під час та поза церемоніями нагородження триматись на відстані від представників Росії та Білорусі, а також утримуватись від спільних фото та відео;
утримуватись від участі в пресконференціях, прямих ефірах, інтерв’ю та інших рекламних заходах разом із представниками Росії та Білорусі;
фіксувати порушення умов допуску «нейтральних» спортсменів до Олімпіади та повідомляти про них вищу посадову особу та керівництво делегації;
якщо спортсмени є співробітниками Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, інших військових формувань — також дотримуватися рекомендацій відповідних органів.
Провокації – норма для російського спорту
Усі вище описані рекомендації стосуються контактів не тільки зі спортсменами Росії та Білорусі, а й загалом з особами, які підтримують збройну агресію проти України та можуть використати отримані матеріали з метою пропаганди. Подібна історія свого часу сталося на Іграх-2020 (у Токіо), коли у гучний скандал потрапила стрибунка у висоту Ярослава Магучіх. Тоді українка на емоціях (після завоювання бронзи) обійняла росіянку Марію Ласіцкене. Погіршив ситуацію й той факт, що, як виявилося пізніше, Ласіцкене є капітаном Збройних сил Росії. А у 2018 році була довіреною особою Володимира Путіна під час виборів на посаду президента Росії.
Не важко здогадатися, що росіяни сповна використали цю ситуацію. Пропагандистська машина одразу ж почала розганяти наративи про «дружбу між братськими народами, які розсварили політики». Спільне фото Магучіх та Ласіцкене тоді з’являлося у російських ЗМІ навіть частіше, ніж новини про перемоги, які здобували їхні спортсмени на тих ОІ.
Не важко здогадатися, що представники РФ і на цей раз виступили із зухвалими заявами, зазначивши, що українцям «знову йдуть назустріч», а відмову від рукостискань було названо «політичною примхою, що порушує всі спортивні традиції».
Враховуючи подібну реакцію, нашим спортсменам потрібно бути готовими до чергових спроб провокацій як під час змагань, так і в Олімпійському селищі.
Ігнорувати російських суперниць почали наші тенісистки, а Харлан довершила тренд
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну найгучніші конфлікти між спортсменами відбувалися у жіночому тенісі. Це багато в чому було викликано тим, що тенісні асоціації – одні з найбільш лояльних до російських та білоруських атлетів. До того ж у першій сотні рейтингу WTA зараз знаходиться багато представниць як від цих двох країн, так і від України. Тому уникнути гострих та принципових протистоянь було неможливо.
Спочатку така поведінка викликала справжній шок у вболівальників, адже відмова від післяматчевого рукостискання у тенісі - це дуже нетипова ситуація та вважається неджентльменським жестом у джентльменському виді спорту.
На деяких турнірах наших дівчат освистували окремі фанати, які не правильно розібралися у ситуації. Це призводило до бурхливих реакцій українок, які були вимушені на пресконференціях пояснювати важливість своєї позиції. Пізніше на деяких змаганнях, щоб попередити вболівальників, навіть почали робити оголошення про те, що рукостискання після гри не буде.
Щоправда, у тенісі скасувати цей ритуал було досить легко, адже він не прописаний в офіційних правилах. Чого не скажеш про фехтування, де спортсмени зобов'язані дякувати супернику за поєдинок. І коли на чемпіонаті світу 2023 року титулована українська шаблістка Ольга Харлан перемогла росіянку Анну Смирнову, але відмовилася від рукостискання, то вибухнув один із найгостріших спортивних скандалів останніх років.
Спочатку Харлан взагалі була дискваліфікована за свою принциповість. Справжній абсурд: Ользі зарахували технічну поразку навіть попри той факт, що брат Смирнової на той момент служив в російський армії. Дійсно, а чому ж Харлан відмовилася від ритуалу, який має проявляти повагу до суперниці?
Однак, варто зазначити, що під тиском міжнародної спільноти та глави МОК Томаса Баха покарання було скасовано, а українка отримала персональну квоту на Олімпіаду-2024.
До Олімпійських Ігор допущено лише 15 росіян
Українці чекали на недопуск абсолютно всіх спортсменів із Росії, але, хоч цього і не сталося, заявка від РФ на ці Ігри виглядає дуже скромно.
У грудні 2023-го МОК допустив росіян на ОІ в нейтральному статусі за дотримання низки умов: В Олімпіаді зможуть узяти участь тільки представники індивідуальних видів спорту. Той чи інший атлет не може бути пов'язаний з органами нацбезпеки (мінус представники спортивних клубів «ЦСКА» і «Динамо») і помічений у підтримці чинного режиму у своїй країні.
На відповідність необхідним критеріям росіян перевіряла спеціальна комісія МОК, що складалася з трьох осіб. Як результат – лише 15 російських атлетів виступлять у Парижі.
У яких видах спорту можливе українсько-російське протистояння?
Веслування на каное, чоловіки, 1000 метрів: Павло Алтухов (Україна), Захар Петров (Росія)
Веслування на каное, жінки, 200 метрів: Людмила Лузан (Україна), Олеся Ромасенко (Росія)
Велошосе, чоловіки: Анатолій Будяк (Україна), Гліб Сириця (Росія)
Велошосе, жінки: Юлія Бірюкова (Україна), Тамара Дронова, Альона Іванченко (обидві - Росія)
Теніс, жінки, одиночний розряд: Марта Костюк, Еліна Світоліна, Даяна Ястремська, Ангеліна Калініна (усі –Україна), Катерина Александрова, Мірра Андрєєва, Діана Шнайдер (усі – Росія)
Теніс, жінки, парний розряд: Марта Костюк/Даяна Ястремська, Людмила Кіченок/Надя Кіченок (усі - Україна), Катерина Александрова/Єлена Весніна, Мірра Андрєєва/Діана Шнайдер (усі – Росія)
Загалом, завдяки ретельному відбору та великій кількості відмов спортсменам із РФ, МОК зумів понизити імовірність прямої зустрічі росіян і українців у Парижі майже до мінімуму. Ймовірно, саме теніс стане місцем єдиних прямих протистоянь та, можливо, конфліктних ситуацій.
Втім, варто додати, що «колишніх» росіян, які у різний час та з різних причин змінили громадянство, на Іграх буде не мало – 66 осіб.
Зустрічі мусульманських та ізраїльських спортсменів – ще одна порохова бочка
Не менш напруженою виглядає й ситуація із протистоянням ізраїльтян та представників арабських країн та Ірану. Так, наприклад, на минулій Олімпіаді алжирський дзюдоїст Фетхі Нурін знявся з турніру, дізнавшись, що в другому колі може потрапити на ізраїльтянина Тохара Бутбула. Міжнародна федерація дзюдо тоді показала, що буде жорстко боротися з подібними випадками, дискваліфікувавши алжирця аж на 10 років. Заради справедливості варто сказати, що тоді алжирець ще й наговорив багато образливих речей у коментарях для ЗМІ.
Щось подібне ми можемо побачити й у Парижі. У Дзюдо (категорія до 81 кг) у чоловічому розряді заявлені палестинець Фарес Бадаві та ізраїльтянин Сагі Мукі, яких, ймовірно, будуть розводити під час жеребкування аж до фіналу. У плаванні (на 100 метрах спиною) басейн можуть розділити ізраїльтянин Адам Мараана і палестинець Язан Аль-Баваб, а на 200 метрах комплексом можуть перетнутися етнічна палестинка зі США Валері Таразі та ізраїльтянки Анастасія Горбенко і Леа Полонські.
Не менш гарячими можуть стати зустрічі Ізраїлю з Іраном. Один проти одного представники двох цих країн можуть вийти у стрільбі із лука та тхеквондо.
Але не варто забувати, що практично у всіх категоріях та дисциплінах, де є ізраїльські представники єдиноборств, заявлені й спортсмени з мусульманського світу, що також може призвести до потенційного конфлікту.