Тренер дав інтерв’ю сайту «Український футбол», де розповів про те, які у нього стосунки з Олександром Алієвим:
«Я не знаю, чому до нього так скептично ставляться. Ось у мене із ним чудові відносини. Я його тренував і керував ним. Якщо його не провокувати на цю всю фігню, то він є цілком адекватною людиною. Він іноді жорсткий та грубий? Не знаю, зі мною такого не було. Ми абсолютно нормально працювали».
На думку наставника, велику роль у ставленні людей до Алієва зіграв образ у ЗМІ, який створювався протягом довгого часу:
«У моєму та вашому оточенні п’ють усі. Однак одних називають п’яницями, а про інших нічого не кажуть. Цього я ніколи не розумів. Не буду називати прізвища, але знаю професійних гравців, які паралельно з Алієвим та Артемом Мілевським також дуже добре гуляли. Проте вони ніде не світилися. Хтось вміє це скрити й не попастися, а хтось ні».
Відмітив тренер й службу ексфутболіста у Збройних Силах:
«Я до Сані добре ставлюся. Особливо останнім часом. Бачу, що він допомагає армії. Думаю, що все це реально й не популізм. З Алієвим в мене взагалі не було ніяких проблем. З Мілевським я також у нормальних відносинах. Коли я працював у Динамо-3, а вони підходили до основи, то в них було зверхнє ставлення. Мовляв, хто ти такий? А коли подорослішали та їх трохи побило життя… Мені здається, що вони нормальні пацани».
Алієв грав за Динамо у період з 2002 по 2013 роки: 132 поєдинки, 30 голів, 27 результативних передач;
У біло-синій футболці колишній він чотири рази ставав чемпіоном України і стільки ж разів володарем національного Кубка та тричі Суперкубка України;
Окрім Динамо, Алієв також захищав кольори російських Локомотива з Москви, Анжи, Таразу з Казахстану, Дніпра та запорізького Металурга.