Чемпіон знайшов Петра Химеру, який тримав цей банер, і розпитав про історію його виникнення. Паралельно Химера пригадав, як вони з друзями в розмові зі стюардами на стадіоні наполягали, що Янукович — поганий футболіст і чому для нього, британця в третьому поколінні, доля України так важлива.
Фан-клуб Динамо Київ «Суджа»
Петро зізнається, що спочатку вони думали створити плакат, на якому буде намальовано курський фан-клуб Динамо.
«Я та мої друзі протягом тижня обговорювали, як ми можемо відзначити роботу Збройних Сил України, — розповідає Петро Химера Максиму Розенку. — Їхня операція в Курській області надихнула всіх українців і привернула увагу світу. Ми розглядали варіант з курським фан-клубом Динамо Київ, але Суджа мала свої переваги, оскільки надпис був коротшим, і ми могли б включити логотип Динамо для кращої візуалізації. Дизайн логотипа та організацію створив журналіст Ендрю Тодос із Зорі Лондонськ. Я виніс банер на стадіон, оскільки Ендрю працював у пресзоні».
Химера зізнається, що вони не очікували такого ефекту від плаката, який вже протягом двох діб лишається вірусним в соцмережах.
«Нам пощастило, що Динамо забило два голи, які дозволили насолоджуватися моментом і святкувати з банером, — говорить Петро. — Сподіваюся, фан-клуб Динамо Київ «Суджа» буде розростатися і найближчими тижнями до нас приєднаються нові фан-клуби з сусідніх міст. Ідея ж банеру полягала в тому, щоб прославити Збройні сили України і, звичайно, познущатися з ворога.
ЗСУ постійно демонструють приголомшливі результати в обороні України. Від битви під Києвом, визволення Харкова і Херсона, знищення кораблів російського Чорноморського флоту. Захищають українське небо, тримають лінію зіткнення і тепер проводять успішні операції на території ворога. Тепер світ бачить, наскільки вони непохитні. Просто потрібні інструменти, щоб завершити роботу! Треба всім українцям і друзям України продовжувати підтримувати ЗСУ! Слава ЗСУ!»
We Are The Kozaks
Петро Химера з друзями вже протягом багатьох років підтримують збірну України та вітчизняні клуби на міжнародній арені.
«Це не перший раз, коли ми створюємо унікальні банери, — пригадує Петро. — Пам'ятаю 2013 рік, під час Революції Гідності донецький Шахтар в Лізі чемпіонів грав проти Манчестер Юнайтед. Ми взяли на гру банер з протестом проти Януковича. Спочатку стюарди намагалися його забрати, але ми переконали їх, що це не має відношення до політики. Ми збрехали і сказали це був один із гравців, який нам не подобався.
Стюард не знав, хто це, тому дозволив повісити цей банер. А під кінець революції, після розправи над героями Небесної Сотні ми зробили меморіальний банер із написом «Герої ніколи не вмирають», коли Тоттенхем приймав Дніпро в межах Ліги Європи. Протягом останніх десяти років ми брали свій банер «We Are The Kozaks (Ми козаки)» на ігри, створили наш Ukrainian Bantams flag».
Український футбол як зв’язок з Батьківщиною
Химера стежить за українським футболом з 90-х років. Його першими іграми були матч Франція - Україна (0:0) на Стад де Франс у кваліфікації Євро-2000 і Динамо Київ - Жальгіріс (2:0) у кваліфікації Ліги чемпіонів УЄФА в 1999 році.
«Відтоді я відвідав близько 100 ігор у різних турнірах українських команд, — розповідає Петро. — Був на чемпіонаті світу в Німеччині-2006 та всіх Євро, на яких грала Україна. Був свідком, як у Стамбулі Шахтар у 2009 році виграв Кубок УЄФА, а Дніпро у 2015 році у Варшаві вийшов у фінал Ліги Європи.
Слідкувати за українським футболом – це справжня насолода та зв’язок із Батьківщиною. Я народився у Великобританії, поблизу Бредфорда. Усі мої дідусі та бабусі з Західної України. Під час Другої світової війни були вивезені з домівок і змушені працювати в Німеччині. Після війни вони приїхали до Великобританії як переміщені особи. Вони отримали роботу і створили собі нове життя. Вони заснували Українську громаду, до складу якої входили церкви, громадські центри, школи, танцювальні групи, хори тощо.
Мої батьки продовжували цю важку роботу в громаді, тож нам пощастило також бути залученими до цього. І досі працює українська суботня школа, де вивчається наша мова, культура та історія України. Ми залишаємося пов’язаними з Батьківщиною пращурів через покоління. І, сподіваємося, що наших дітей також об’єднає любов до України та українського футболу в майбутньому».