– Чи можна порівняти ваші емоції перед завтрашнім матчем та перед Євро-2024? Коли хвилювалися більше?
– Хвилювання буває різним: коли ти чогось боїшся чи коли ти чогось дуже чекаєш. Звісно, ми усі розуміємо, наскільки важливою буде завтрашня гра – так само важлива, як і поєдинки на чемпіонаті Європи. Тому хвилювання є, але воно від того, що попереду важлива гра для футболістів, уболівальників, клубу загалом. Готуємося у нормальному, звичному режимі. Найголовніше завтра віддати усі сили на футбольному полі та показати усе, що можемо.
– Чи відчуваєте тиск з приводу того, що Україна значно опустилася у таблиці коефіцієнтів, і вам потрібно перемагати, щоб у нас було більше команд у єврокубках?
– Ні, між собою ми про це не говоримо, але, звісно, слідкуємо за ситуацією. Знаємо, що ми давно не грали у Лізі чемпіонів, тому дуже хочеться здобути цю путівку до групового етапу.
– На жаль, ви не можете грати домашні матчі вдома, в Україні, але у Любліні живе багато українців, тож наскільки завтра почуватиметеся тут, як вдома?
– Звісно, для нас важко, що ми не можемо грати вдома, в Києві. Знаємо, що багато наших захисників є уболівальниками «Динамо», й насамперед ми граємо для них. А з приводу підтримки, яка є в Любліні, скажу, що тут, дійсно, зараз багато українців, вони вимушено переїхали через терористів, які вбивають наших людей – жінок і дітей. У матчах і з «Партизаном», і з «Рейнджерс» ми відчували їхню підтримку, сподіваюся, що завтра ця підтримка буде ще більшою.