Андрій Шахов:
«Невдалий перший тайм, але дуже пристойний другий, який, проте, команда теж програла. Причина банальна — дуже слабка реалізація. Погодьтеся, що моментів наші створили достатньо (біля наших воріт їх, правда, було не менше). Шанси забити мали Ярмоленко та Ванат, Попов та Шапаренко, найвигідніший був у Брагару, але, на відміну від віце-чемпіона Австрії, забити не змогли жодного разу.
Я б не посилався в даному випадку на невдачу, незважаючи на два влучення в каркас воріт (у Караваєва в першому таймі при 0:1 і у Попова наприкінці матчу). Не вистачило майстерності, далася взнаки нервозність, підвела точність. На шість ударів у площину у австрійців наші відповіли лише трьома...
Рано посипати голову попелом, попереду матч-відповідь, а в Глазго, нагадаю, „Динамо“ виграло якраз 2:0. Матч підтвердив, що у „Зальцбурга“ далеко не все гладко в обороні, і це можна використовувати у другій грі, ось тільки самим потрібно уникати подібних помилок і підтягнути в реалізації.
Кажуть, що якщо є моменти, голи обов’язково прийдуть. Будемо вірити, що це правило спрацює через тиждень», — цитує Шахова телеграм-канал.
Микола Несенюк:
«Востаннє у такий футбол „Динамо“ грало рівно два роки тому. Було це у Лодзі, де кияни приймали португальську „Бенфіку“ і поступилися 0:2. Після цього нагоди зіграти на подібному рівні у команди не було — те, у що грають у нашій так званій „прем’єр-лізі“ є дещо іншим видом спорту, у якому для успіху потрібні зовсім не ті чесноти, що у футболі справжньому.
Тому гра проти „Зальцбурга“ у Любліні мала дати відповідь на запитання, чи готові нинішні динамівці грати у футбол тих швидкостей і тої інтенсивності, у який постійно грають у європейських чемпіонатах. Цей поєдинок був ще однією сходинкою до справді серйозного рівня.І коли першу сходинку в особі сербського „Партизана“ команда пройшла доволі впевнено, то вже на другій, у матчах з шотландським „Рейнджерсом“ були очевидні проблеми, які врешті вдалося вирішити. На третій сходинці був австрійський „Зальцбург“, команда, яка грає сама і дає грати супернику. У нас такого практично немає — українські команди, від аматорських колективів до лідерів національного чемпіонату, не стільки грають у футбол, скільки борються за результат. У нашому футболі панує штовханина — всі бояться помилитися. Це виглядає як тяжка праця, а не гра.
У Любліні суперник давав киянам грати — нагод забити м’яч у „Динамо“ було більше ніж у попередній грі з „Карпатами“. Але там динамівці забили тричі, а у Любліні не забили жодного разу. Чому? Тому що варіант молодіжної збірної світу, чим є австрійський клуб, на кожну гостру атаку суперника відповідав не менш гострою своєю. „Динамо“ не забило свої моменти не тому, що гравцям не вистачило майстерності. З майстерністю, як на мене, все в порядку. Не вистачило свіжості — атаки киян були відповіддю на атаки суперника, а пробігши двічі через все поле, нелегко не схибити у вирішальний момент.
Повівши а другому таймі у два м’ячі, гравці австрійської команди не стали у глухий захист, всіма правдами і неправдами зберігаючи досягнутий результат, а продовжували загрожувати воротам киян. Тому рахунок міг бути як 2:2, так і 0:4. Саме це і є справжній футбол, нагоду зіграти у який „Динамо“ отримало через два роки.
Який висновок? По-перше, тепер, на відміну від гри позаминулого року, немає відчуття безнадії. „Динамо“ показало, що може грати у справжній футбол. Чи може команда не лише грати на такому рівні, а й вигравати, це вже інше питання. Відповідь на нього ми отримаємо за тиждень у Зальцбургу. І хоч статистично шансів у динамівців ніби немає, не слід втрачати надію. Бо там теж буде гра у футбол, а не боротьба за результат. А у грі можливо все, що завгодно!», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
В’ячеслав Заховайло:
«Що говорити, результат негативний. Ліга чемпіонів не прощає навіть дрібних помилок.
У першому таймі, з незрозумілої мені причини, Попов ризикував. Безпідставно викидався на гравця в центрі поля. Програне ним єдиноборство утворило пролом в оборонному блоці. Отримай нуль один. І це не поодинокий момент у першому таймі, створений Поповим.
Не вийшла гра і в нашого ветерана Ярмоленка. Якщо брати загалом, до 27-ї хвилини грали організовано. З єдиним застереженням. Нуль ударів у площину воріт.
Другий тайм... Пенальті був стовідсотковий. Тягни 0:2, і це вже багато перед виїзною грою.
Не можу сказати, що „Зальцбург“ — топ... Так, біжать, добре пресингують на чужій половині поля. Але, динамівці виходили з-під цього пресингу стабільно. Є у „Зальцбурга“ проблеми і в перехідних фазах. Втрати м’яча в центрі призводять до 100% гольових ситуацій. Чим ми не змогли скористатися. Забий „Динамо“ першим — і йди знай, як би все повернулося. Але це вже теорія.
І останнє. У „Зальцбурга“ немає глибини складу. Їхні заміни гру команди послабили.
Надія вмирає останньою. 0:2 — багато. Але я вірю в команду. Хочеться, щоб „Динамо“ потрапило в основний етап Ліги чемпіонів. З новим регламентом турніру це було б цікаво. Але Ліга Європи для „Динамо“ теж на даний момент непогано.
Усім добра! Слава Україні!», — написав Заховайло на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
Руслан Свірін:
«Ну, що можна сказати по першому матчу плей-оф Ліги Чемпіонів з Зальцбургом? Коли разом зі свистком арбітра в домі вимикають світло - слід «подякувати» московитам за удари по енергетиці. Якщо ж абстрагуватися від реалій війни і суто про гру, рахунок 0:2 залишає обмаль шансів. Прикро, що до ударів по воротах справи майже не доходили. Без них не буває голів. Хоча забий Попов, вже дихалося б легше динамівцям. Але ж штанга. Втім, 0:2 це психологічно ще прийнятний рахунок, з якого відігруються. Якби було 0:3, цю історію можна було б закривати».
Володимир Звєров:
– «Зальцбург» трохи опустив нас на землю. Коли йде передача, Нене приймає м'яч в оточенні шести гравців «Динамо», які начебто поряд, але ніхто не може забрати м'яч, це говорить про те, що оборону треба посилювати. При цьому «Зальцбург» - команда третього кошика. А проти команд другого та першого кошика з таким захистом не попреш.
На майстерності атакуючої групи можна вилізти у чемпіонаті України чи проти «Рейнджерс». Все що вище – «Динамо» не вистачає дорослої майстерності. Згадаймо, як Попов викидався на суперника та його легко проходили. І це Попов, якого ми дуже хвалили за попередні матчі. Це Попов, який, напевно, найкращий захисник, який виступає у чемпіонаті України прямо зараз. І з ним легко розiбралися Тож чи готове «Динамо» до Ліги чемпіонів?
Усі бачили, як нервово поводився Шапаренко. З одного боку, це подобалося. Він показував свій бойовий настрій і агресивність, але цього стало надто, коли почав у перерві хапати суперника за обличчя. Динамівці сильно накрутили себе емоційно, розуміючи, що важливий матч. Коли вони зрозуміли, що суперник майстровитий і ті моменти, що проходили з «Рейнджерс» та в чемпіонаті України, тут не проходять, то пішли нерви. Все це вилилося у те, що ми отримали.
Олександр Косирін:
– Гроші у футбол не грають, але за гроші можна купити якісних футболістів. Всі ми знаємо, що у нас триває війна і навіть у таке лихоліття динамівці борються в Лізі чемпіонів. Причому на поле виходять 11 українських футболістів. Так, хороший легіонер до нас не поїде зараз та й навіщо зараз платити величезні суми? У Зальцбурга інша ситуація – у них у складі зараз майже 30 легіонерів і лише 3 австрійці. Там все стабільно та зрозуміло.
Шанс є. Обов’язково треба забити першим у Зальцбурзі. Австрійські футболісти занервують, це психологія. Але, взагалі, командна гра у Зальцбурга побудована правильно. При обороні вони мають 8-9 гравців за лінією м’яча. Щоб пробити таку оборону, потрібно бути мегаталановитим футболістом. Моменти у наших хлопців у виїзному поєдинку будуть – треба забивати. Потрібно боротися у кожному епізоді. Мені хотілося б побачити серію пенальті за підсумками другого поєдинку в Австрії.
Василь Кардаш:
- Як на мене, кияни, принаймні, на один забитий м'яч награли. Ба більше, коли б Андрій Ярмоленко за рахунку 0:0 не змарнував свої гольові моменти, то все могло б закінчитися на користь динамівців. Але спрацював фактор голу: на відміну від киян, гості двічі забили.
Хоча, на мій погляд, рівень гри продемонстрований номінальними господарями був доволі високий. Проте все звели нанівець, як колективні, так й індивідуальні помилки киян. Зрештою, й фарт в Любліні був не на боці динамівців. Згадайте хоча б епізод, коли,складалося враження, м'ячу вже нікуди діватися, як несподівано на його шляху в ворота опинялася стійка.
Звичайно, слід віддати належне молоді «Зальцбурга» за заточеність на атаку, мобільність, намагання демонструвати видовищний футбол, все ж, я не думаю, що в матчі-відповіді через тиждень господарі почуватимуться впевнено.
Повернути інтригу може один влучний «постріл» киян, а ще коли його зробити в дебюті поєдинку. Тому, переконаний, що в цьому протистоянні ще не все закінчено. Я вірю в «Динамо», – розповів Кардаш.