Експрес-аташе Спартака Леонід Трахтенберг в інтерв’ю російським ЗМІ згадав легенду Динамо Леоніда Буряка. Він сказав наступне:
«Леонід Буряк говорив, що йому зовсім не складно було перелаштовуватися у збірній у Бєскова, тому що цей, спартаківський, футбол йому був у задоволення. Він говорив, що до 40 років міг би так грати».
Сайт «Український футбол» вирішив дізнатися думку з цього приводу у культового гравця і тренера Динамо – Йожефа САБО.
– Йожефе Йожефовичу, що можете сказати на таку заяву експрацівника спартака стосовно Буряка?
– Так, Буряк міг і до 40 років грати в спартаку, тому що у них була набагато повільніша команда, яка у фізичному плані сильно поступалася Динамо. Динамо набагато швидше. Хоча спартак тоді був сильним і хорошим, там грали технічні футболісти, але все ж таки він поступався за класом Динамо.
Буряк – класний півзахисник, з ударом і баченням поля, але я не думаю, що в Динамо Лобановського він зміг би довго грати, тому що навантаження у Валерія Васильовича були дуже великі. Організм їх не витримував на довгій дистанції, тому було дуже багато травм.
А що стосується спартака, то гравці там були всі технічні і футбол був побудований на контролі м'яча. Я не можу сказати, що спартак був прямо класним. Динамо Лобановського всіх обігравало в найкращі роки. Це була найкраща команда в Європі.
Ну і не забувайте про суддівство, яке тягнуло спартак. І не тільки за вуха, а й за член. Що б ти не робив і як би не грав, а наприкінці чемпіонату дивишся – спартак на першому місці! Колишній арбітр із Баку Тофік Бахрамов якось сказав: «Нам спартак потрібен! Це команда номер 1 і за них усі вболівають». Ось таке було ставлення.
***
Леонід Буряк виступав за Динамо з 1973 по 1984 рік. Він провів за киян 304 матчі і забив 56 голів. За цей час п’ять разів ставав чемпіоном СРСР.
Ходили чутки, що Буряка Бєсков запрошував у спартак, але в підсумку він опинився в іншому московському клубі – Торпедо
На початку 90-х спартак заграв низку українських футболістів – Онопка, Нікіфорова, Тернавського, Цимбаларя та багатьох інших. Більшість із них у підсумку були натуралізовані російською збірною та виводили її на фінальні турніри чемпіонатів світу та Європи