xG графік
Оболонь - 0.19 xG; 6 ударів (1 в площину) з дистанції 23.9 метрів (4 з-за меж штрафного)
Динамо - 2.63 xG (в т.ч. 0.76 пенальті); 15 ударів (8 в площину) з середньої дистанції 15.9 метрів (4 з-за меж штрафного)
Оболонь звісно могла стати насмерть в своєму штрафному. Могла, але не встала! Чи варто цим захоплюватись? Ні. Якщо Динамо проводить 5 контратак, а сама Оболонь жодної, то це фіаско, братан. Треба раком ставити суперника, а не ставати раком самим! Це не так робе...
Ідея Оболоні загалом зрозуміла, однак у поверненнях мʼяча на чужій половині рівність (23:23). Легкість, з якою динамівці забивали свої мʼячі не має вводити в оману, було місцями незручно. Але коли періодично зʼявлялися зручні обставини, то Динамо безжально карало!
Якщо порівняти частку передач біля власних воріт (30%) та біля воріт Оболоні (24%), то очевидно, що динамівці частіше від звичного грали в транзиції. Оболонь виявилася зовсім не готовою до цього, хоча саме своїми діями і активізувала транзитний напад Динамо:
до 10-го туру середня тривалість володіння ДК становила 18.6 секунд
в матчі проти Оболоні лише 14
Найголовніша цифра:
до 10-го туру Динамо було лідером УПЛ за кількістю володінь понад 45+ секунд - 77 штук
вчора таких тривалих розіграшів було лише…2, ДВА, якщо словами
Динамо зробило ставку на швидкі переходи. Усі метрики пасові не на звичному рівні ДК:
75% точності передач вперед (79% до того)
71% точності передач з просуванням (81% до того)
69% точності передач до фінальної 1/3 (78% до того) та 32.4 метри середньої довжини передач до фінальної 1/3
Єдиний здобуток Оболоні це стрімке зростання низьких втрат Динамо з 13.01/90 до 10-го туру до 24 (+11)! Найбільше страждав Михавко - 8 втрат на власній половині. Стільки ж (8) у Дуби, Попова та Тими разом!