- Заради матчу чемпіонату України з «Шахтарем» наставник «Динамо» Шовковський приніс у жертву гру з «Ромою», в якій і програли. Чи виправданий такий крок?
- Тільки наприкінці поєдинку у Шамуродова був забійний момент збільшити рахунок. У таких випадках у воротаря тільки й запитати: в який кут можна забивати?
- Це було вже наприкінці, коли «динамівці» почали розкриватися, граючи з думками, що немає різниці, з якою програвати – 0:1 чи 0:2. Гра в Римі була схожа на гру в Лондоні «Шахтаря» проти «Арсеналу». Англійці після забитого м'яча почали грати абияк, не напружуючись, це ж ми побачили й у «Роми». Футбол вийшов не дуже видовищним. «Динамо» ще можна зрозуміти, грали напіврезервним складом, а ось господарі майже при повному стадіоні показали примітивний перформанс. Це не найкращий рівень команд Ліги Європи. Значить, обидві команди поставили ставки на внутрішні чемпіонати. Непереконлива гра з обох сторін.
- Пропущений м'яч із пенальті. Незрозумілі дії Михавка. Навіщо потрібно було «привозити» пенальті? Атака не була небезпечною, бо суперник, увійшовши до штрафного, натикався б на двох гравців «Динамо», не маючи простору для маневру.
- Це все від молодості й недосвідченості. Пограв позицію, не подумав, схопив суперника за футболку, і пенальті. Не раз говорив – ми обороняємося не вмінням, а кількістю, яка, на жаль, не переходить у якість.
- З такою бляклою «Ромою» можна було б розраховувати на позитивний результат?
- Можливо. Є деякі варіанти. «Рома» напевно вивчила “Динамо”, могла налаштуватися на опонента по-серйозному і виграти з більшим рахунком. Може, десь сталася недооцінка, коли побачили ослаблений склад киян, і по ходу гри не змогли перебудуватися.
- Кого можна виділити у складі «Динамо»?
- За першим таймом – Герреро. І момент мав забити, і класну передачу зробив на Тимчика. Чіплявся за м'ячі, нав'язував боротьбу захисникам. Може він не топнападник, але для «Динамо» – це непогане придбання.