Лідери Динамо в сезоні УПЛ
Повернення мʼяча на чужій половині
Знецінювання - біда. Коли читаєш чи дивишся, що говорять колишні/майбутні тренери, то виникає запитання, а як вони тренували до того чи збираються у майбутньому?
Це настільки тупо прирівнювати Шапаренка в аспекті роботи без мʼяча до Судакова, але ж бажання у фахівців таке виникає: «В сучасному футболі виграє той, хто більше відбирає мʼяч в середині поля».
Микола Шапаренко до матчу із Шахтарем (в якому не грав) мав 407 хвилин ігрового часу та займав шосте місце у команді за кількістю повернень мʼяча на чужій половині - 15.
Від пʼятого місця Буяльського відстав на 1 повернення, але у Віталія гандикап десь у 120 хвилин. За дві години Шапаренко 100% добʼє 3-4 відбирання та вже наздожене четвертого - Тараса Михавка.
В центрального захисника 19 повернень на чужій половині за 671 хвилину. Отже за ігровий час Тараса Шапаренко конкурував би з Бражком (20) та Кабаєвим (21). Лише Тимчик поза конкуренцією для будь-кого (27)!
Тому немає вагомих підстав вважати, що Шапаренко тепер інертний і пасивний, бо навіть такий комусь «на око кволий і ледачий» він все одно перевершує Судакова:
⁃ 2,74/90 повернень в Георгія на чужій половині в матчах нинішнього сезону УПЛ
⁃ 3,32/90 в Шапаренка
Звідки такі ідеї про регрес Шапаренка виникають? В мене два варіанти.
Перший. З соціології в коментарях бачу, що багатьох досі не відпускає той промах у матчі збірної. Схоже і Волошина тепер теж загейтять.
Той промах перед очима не лише вболівальників, а й тренерів (колишніх/майбутніх) затьмарює все інше. Він викликає спокусу притягнути більше неіснуючого негативу.
Другий. Як на мене більш реальний варіант. Шапа став заручником образу, а як наслідок стереотипу цим образом створеним. Я вже декілька разів помічав у висловлюваннях тренерів/експертів щось типу «любить потягати мʼяч». А в чому головний прикол-прокол? Шапаренко БІЛЬШЕ не тягає мʼяч в обсягах, в яких тягав у часи діда. Частково його розвантажив Кабаєв. В нинішньому сезоні зросла кількість креативних дій Миколи вже безпосередньо у фінальній третині, чого раніше в такій кількості не було. Микола в командному топ-3 за ключовими, глибокими та передачами під удар. Шапаренко більше не потрібен Шовковському для підйому мʼяча із власної третини до чужої! Шовковський починає більше використовувати інші якості Миколи. Щоб це зрозуміти не обовʼязково мати доступ до статистики, можна просто дивитися матчі Динамо. Схоже, що у тренерів/експертів на це бракує часу. Тому і зʼявляються закиди стосовно недостатньої кількості зусиль Миколи на повернення мʼяча. Нажаль.