- Якщо не брати до уваги рахунок матчу, то гра вийшла непростою. Розуміли, що посеред тижня відіграли 120 хвилин у кубковій грі в Полтаві, а перед цим за два дні до цього грали принциповий матч із «Шахтарем». Тому після повернення з Полтави я дав хлопцям один повноцінний вихідний, аби вони змогли перепочити. Готуючись до сьогоднішньої гри, повністю розуміли, за рахунок чого буде грати наш суперник – що буде багато боротьби, що вони будуть робити ставку на стандартні положення. У цьому компоненті, я вважаю, ми недопрацювали. Діями в атаці я задоволений більше – зокрема, реалізували наші напрацювання, приймали правильні рішення. Могли робити рахунок і більшим, тож вітаю всіх із перемогою.
- Оборона «Динамо» сьогодні не виглядала монолітною на тлі суперника. У чому причина?
- Відразу я не відповім вам. Але погоджуся, що були певні проблеми, тож є над чим замислитися як тренерському штабу, так і, безумовно, гравцям.
- Автоголи Михавка стають якоюсь аномалією. Це просте невезіння?
- Залиште його у спокої. Сьогодні я задоволений його грою – і в плані реалізації задумів, і його першим пасом. Мабуть, йому потрібно пройти через ці випробування. Ставте мені ці питання, а хлопця не чіпайте. Для мене це взагалі не проблема. Для мене аби в кожній грі хтось із наших гравців забивав у свої ворота – аби тільки ми в чужі п’ять забивали.
- Для вас, як для тренера, перемога з рахунком 5:2 прийнятна? Або краще було перемогти, приміром, із рахунком 2:0?
- Ми готуємося до кожної конкретної гри, розбираємо суперника, акцентуємо увагу на їхніх діях. Перемога є перемога, як би там не було. Безумовно, хочеться, щоб був нуль у своїх воротах, а в чужих – якомога більше. Але ми виходимо грати проти команд, які також ставлять перед собою якісь завдання та намагаються їх вирішувати з урахуванням тих чи інших моментів та гравців, які є в їхньому розпорядженні. Чесно кажучи, у мене двояке ставлення до сьогоднішньої перемоги. З одного боку, я задоволений, з іншого – не дуже.