– Одна дурна помилка – і гра була поламана. Всі плани, котрі будував на матч Шовковський, пішли прахом. В УПЛ ще б могло пройти таке, грати в десятьох понад 70 хвилин ігрового часу, але не в Лізі Європи. На такому рівні за такі помилки жорстоко карають. До того ж, десь не підфартило. Мали шанс динамівці забивати ще за рахунку 0:0, але не пощастило ні Кабаєву, ні Ванату. Обидва у каркас влучили.
– Ну гаразд, нефарт в атаці. А в обороні що трапилося?
– Гравці «Динамо», особливо ті, хто регулярно грає в основі, не мають допускати такі дитячі помилки, як Дубінчак. Та й взагалі: всі голи – наслідок помилок гравців «Динамо». Всі чотири. Якась же має бути відповідальність? За командну гру тренер відповість, а гравці мають відповідати за свої. Перший пропущений «Динамо» гол – безглузда помилка Кабаєва. Другий гол – ну якось ще треба тримати суперника у своїй штрафній площі.
– Як із цим бути?
– Треба якось зліше грати, з позиції сили. Штрафний майданчик твоєї команди – твій дім. Його боронити треба всіма силами. Не помітив я агресії, в хорошому розумінні цього слова, в діях динамівців. Ну а четвертий гол я взагалі не розумію… Але, знаєте, хотілося б і похвалити дещо динамівців, бо після вилучення вони не закрилися наглухо в обороні, хоча могли б. Намагалися все ж грати у свою гру, у відкритий футбол, щось створювати в атаці.