Втім по ходу турніру команда Реброва дещо оговталася і перед вирішальними матчами має непогані шанси задля того, аби завершити груповий етап на позитивній ноті. У цьому матеріалі аналізуємо «ростер» національної збірної на це ігрове вікно.
Голкіпери – традиційні три з чотирьох найсильніших
Воротарі: Георгій Бущан (Динамо Київ), Анатолій Трубін (Бенфіка Лісабон, Португалія), Дмитро Різник (Шахтар Донецьк).
При всій повазі до всіх інших українських голкіперів саме четвірка Трубін-Лунін-Бущан-Різник зараз є найсильнішою. Кожен із цих воротарів наразі має стабільну ігрову практику, а Лунін навіть встиг відзначитися ефектним асистом за «галактікос». Однак Андрій не помічник національній збірній в цьому ігровому вікні, тож тренерський штаб з резервного списку викликав Дмитра Різника.
Наразі у збірній Реброва основним воротарем прийнято вважати Трубіна. У Бенфіці в Анатолія не обходиться без голкіперських фейлів, хоча принциповий матч проти Порту Трубін відстояв пристойно. Зрештою, у збірній його позиції достатньо стабільні.
Бущан і Різник – безапеляційно основні воротарі Динамо і Шахтаря відповідно. Так, пропускають, втім у більшій мірі через незлагоджені дії захисту, а не через власні помилки. Кожен з них може замінити Трубіна у рамці, однак такі варіанти видаються малоймовірними.
Хто б ще міг претендувати на виклик або хоча б на потрапляння до розширеного списку? Давайте не будемо банальними і відзначимо голкіпера Олександрії Григорія Єрмакова, який окрім впевненої гри на лінії, добре грає ногами й навіть непогано бере участь у «білдапі».
Захисники: без Динамо, але з Миколенком та дебютантом
Захисники: Микола Матвієнко, Юхим Конопля, Валерій Бондар (усі – Шахтар Донецьк), Віталій Миколенко (Евертон Ліверпуль, Англія), Ілля Забарний (Борнмут, Англія), Максим Таловєров (ЛАСК Лінц, Австрія), Олексій Сич (Рух, Львів).
Розпочнемо з лівих захисників. Тут все просто: якщо Миколенко здоровий і у приїхав у збірну – грає Віталій. Хоча бували ситуації, коли 19 номер грав за національну команду і з температурою та пошкодженнями. Так, в Евертона традиційно не все добре у чемпіонаті, однак на фоні кризових «ірисок» український захисник виділяється впевненістю та стабільністю.
Матчі минулого ігрового вікна продемонстрували те, що коли немає Миколенка, його позицію непогано може закрити Матвієнко. Зрештою, Микола розпочинав свою кар’єру саме ліворуч у захисті, тож необхідних навичок у нього вистачає. Саме з цих міркувань Михайліченко в резервному списку, а не в основній обоймі.
Сергій Ребров викликав до національної команди чотири центрбеки. З огляду на попередні поєдинки та бекграунд у чемпіонаті, залізобетонне місце в основі матиме Забарний. Ну як же не ставити в основу гравця, який зупинив самого Холанда, а фани Борнмута присвячують йому пісні. Окрім традиційно сильної гри у відборі та на другому поверсі, Забарний часто бере на себе ініціативу у просуванні м’яча. Рідко, але бувають і обрізки. Поки що, на щастя, не фатальні.
В парі з Іллею, скоріше за все, вийде досвідчений Матвієнко. Микола не настільки переконливий у фізичній боротьбі, втім його пасова робота і чудове бачення поля вже неодноразово ставали у нагоді збірній.
Виключати варіант з Талавєровим в основі теж не варто. Особливо, якщо йтиметься про матч із фізично потужними албанцями. Бондар із наявних центральних захисників все ж має найменше шансів зіграти в основі.
Із номінальних правих захисників у складі збірної Конопля та дебютант Сич. Цікаво, що після того, як з’ясувалося, що за збірну не зіграє Тимчик, Ребров викликав дебютанта з львівської команди, а не досвідченого універсала з Динамо Караваєва, який за збірну провів майже півсотні матчів. Тепер же місце в основі Коноплі майже не піддається сумніву. Юхим і до того в більшості випадків вигравав конкуренцію у Тимчика.
Якщо ж загалом проаналізувати список захисників, яких викликав Ребров, то кидається в очі те, що наставник збірної знову зробив висновки і не викликав п’ятого центрбека. У резервному списку на підхваті є Сваток та Михайліченко. Нарешті повернувся Миколенко, а після того, як поїхав Тимчик, у складі збірної немає жодного оборонця з Динамо.
Хто б ще із оборонців міг підсилити цей склад збірної? Якщо йдеться про те, щоб працювати на перспективу, то можна, звісно, згадати декількох гравців, але місце в основі з них хтось мав би навряд.
Півзахист: повернення Зінченка, відсутність Ярмоленка, Циганкова та Степаненка
Півзахисники: Микола Шапаренко, Володимир Бражко (обидва – Динамо Київ), Георгій Судаков, Дмитро Криськів, Олександр Зубков (усі – Шахтар Донецьк), Олексій Гуцуляк, Олександр Назаренко (обидва – Полісся Житомир), Іван Калюжний (Олександрія), Михайло Мудрик (Челсі Лондон, Англія), Олександр Зінченко (Арсенал Лондон, Англія), Єгор Ярмолюк (Брентфорд, Англія).
Почнемо з позиції опорника. До складу збірної повертається Володимир Бражко, який, скоріш за все і буде основним. Як би впевнено і яскраво не зіграв Калюжний, якого вже охрестили українським Гаттузо або ж Супер-Іваном, втім саме динамівець має зайняти місце у центрі поля. Незважаючи на працездатність і впевнену гру, на фоні швидких грузинів або ж мобільного Аслані футболісту Олександрії може не вистачити швидкості. Звісно, є ще геть атакувальні варіанти із Зінченком або ж Криськівим, однак малоймовірно, що Ребров наважиться на такі експерименти
Ще два найочевидніші претенденти на місце в основі – Шапаренко та Судаков. Тренерський штаб з перманентним успіхом навчився використовувати лідерів Динамо та Шахтаря водночас. Звісно, ж без помилок не обходиться. Особливо проблемним моментом виглядає той факт, що обидва гравці люблять глибоко опускатися задля розіграшу і просування м’яча. Тим не менш, креативність, обсяг роботи обох гравців стануть у нагоді збірній. Якщо ж в обох відразу піде гра, то центру поля грузинів та албанців буде непереливки.
З центральних півзахисників ще є Зінченко, Криськів та Ярмолюк. Повернення Зінченка до складу збірної важливе не лише з ігрової, а й з психологічної точки зору. За відсутності в команді Ярмоленка, Степаненка та Малиновського, досвідчений гравець в роздягальній точно не завадить. При цьому, Зінченко явно має амбіції не просто приїжджати в збірну заради мікроклімату. В складі «канонірів» в Олександра не так і багато ігрової практики, хоча в останніх матчах українець нарешті знову почав з’являтися на полі. Бодай на заміну.
Щодо Криськіва, якого Пушич перепрофілював у опорника, то Дмитро скоріш за все поки що може розраховувати лише на статус гравця ротації. При цьому, найочевидніше, що у збірній гравця «гірників» бачать дещо вище.
На перший погляд здається, що Ярмолюка Ребров викликав з метою знайомства і з огляду на критику футбольної громадськості, яка частенько «сватала» Єгора до головної команди. Зрештою, запрошення молодого півзахисника, який хоч і не є гравцем стартового складу, але стабільно виходить на поле у Премєр-Лізі стабільно, напрошувалося давно. А якщо ще згадати «кейс Калюжного», то чому б і ні?
З усіх флангових атакувальних футболістів безапеляційне місце в основі є лише у Михайла Мудрика. Зубков та Гуцуляк приблизно з однаковими шансами можуть зіграти на правому фланзі атаки. Гравець Шахтаря має більше досвіду і його можливості краще відомі Реброву з часів спільної роботи у Ференцвароші, втім Гуцуляк досить непогано зарекомендував себе у крайньому ігровому вікні.
Універсалізм, швидкість та впевнена гра на клубному рівні залишають непогані шанси хоча б вийти на заміну і Назаренку. У резервному списку ще є «динамівець» Кабаєв, який також перебуває у досить непоганій формі.
Ярмоленко, Циганков, Сидорчук, Буяльський, Маліновський… Ця п’ятірка з різних причин не зіграє за збірну. А ще в резервному списку є Степаненко, який у випадку форс-мажору теж може допомогти команді.
Форварди: знову тріо без Сікана
Нападники: Артем Довбик (Рома Рим, Італія), Роман Яремчук (Олімпіакос Пірей, Греція), Владислав Ванат (Динамо Київ).
Вже стабільне для збірної Реброва тріо нападників знову у розташуванні головної команди країни. Позиції Довбика у збірні наразі безальтернативні: український Пічічі, звісно, не такий яскравий у кризовій Ромі, як це було у Жироні минулоріч, втім перебуває у непоганих кондиціях і досі є головною ударною силою збірної в атаці.
В Яремчука не все гладко в Олімпіакосі. На жаль, український форвард поки що не може знайти себе у складі грецької команди, однак в збірній Роману все ще довіряють. Зрештою, Яремчук вже не раз доводив свою профпридатність та бажання грати за національну дружину, попри нестабільну ситуацію у клубах, демонструючи високий рівень гри і забиваючи важливі м’ячі.
Ванат нарешті роззабивався. Поява у складі Динамо Герреро, здається, пішла на користь молодому центрфорварду і зараз він знаходиться у хорошій формі. До того ж у Владислава є скіли гри на фланзі. Хто зна, авось знадобляться?
З цього тріо все ж найбільше шансів зіграти в основі має Довбик. Звісно, за умови того, що у Артема буде все добре зі здоров’ям. Хоча не варто виключати того, що і Яремчук, і Ванат отримають ігрові хвилини. Сікан знову залишився у резервному списку.
Відвертих «пасажирів» у цьому складі збірної немає. В залежності від того, яку тактику вибере Ребров, фактично, кожному гравцю може знайтися місце на полі.
Збірна України частково переживає зміну поколінь. Ніби шаблонно-банальна, але правдива фраза. Ярмоленко, Степаненко, Сидорчук – не отримали місця в основній обоймі команди. Тим часом, Ребров активно інтегрує нових гравців. При цьому, нарешті, активно залучаючи і лідерів вітчизняного чемпіонату не лише зі складу Динамо та Шахтаря, а й футболістів Полісся, Олександрії і навіть Руха.
В завершальних поєдинках Ліги націй тренерському штабу збірної точно не до великих тактичних експериментів. Так, в залежності від результату можна очікувати і перебудову на гру в два центрфорварди або ж три центрбеки, однак найочевидніше з підбору гравців та інших факторів, Ребров гратиме у традиційні для себе 4-3-3.
У цій збірній України чимало гравців, які вміють грати у футбол. Втім з огляду на всі обставини, вболівальники чекають на перемогу. Яскраві і результативні поразки не на часі.