Справи з Даніеле Де Россі та після нього з Іваном Юричем у «вовків» не пішли. Тепер намагатиметься усе виправити дуже досвідчений фахівець, який прийшов у Рому втретє. Досягнення римлян у його попередні пришестя дорівнюють нулю, але титули у синьйора Клаудіо все ж таки є.
Коментатор Кирило Круторогов у статті на сайті «Український футбол» розповідає про нового головного тренера Артема Довбика та аналізує перспективи нашого форварда під його орудою.
Програвав Шахтарю, після чого його звільнювали з Роми, але створив диво Лестера
Клаудіо Раньєрі 73 роки. 38 з них він працює алленаторе. В його резюме чимало іменитих клубів: Наполі, Челсі, Валенсія, Рома, Ювентус, Інтер, Атлетико Мадрид, Монако… Всі вони в сучасній історії ставали чемпіонами своїх країн. Але не з Раньєрі.
З Кальярі наприкінці 80-х він вигравав Серію С. З Фіорентиною в середині 90-х – Серію В. З Валенсією наприкінці 90-х – Кубок Інтертото. З Монако у 2013-му – Лігу 2…
Але імʼя Раньєрі дуже відоме у світі футболу. Передусім через те, що в епоху потужної АПЛ з дуже і дуже грошовитими клубами його Лестер у 2016-му створив справжнє диво і став чемпіоном Премʼєр-ліги. Тоді за цю команду вболівали ледве не по всьому світі – хотіли, щоб скромняки дали бій багатіям і, певною мірою, десь довели кожному з нас мотиваційну річ – не все в житті вирішують гроші та неможливе – можливо. І він зробив це! А в його команді розкрилися неймовірні Джеймі Варді, Ріяд Марез, Нголо Канте, Денні Дрінквотер та Каспер Шмейхель.
Ще раніше, коли російський олігарх та друг Путіна Роман Абрамович купив Челсі, саме Раньєрі тренував цю команду і попрацював за гроші росіянина один сезон, після чого в клубі вирішили, що італієць не відповідає амбіціям нового власника, тож його замінили на Моуріньо.
Перший раз Рому він очолив у вересні 2009-го, по ходу сезону замінивши Лучано Спалетті, і привів команду на другу сходинку Серії А з відставанням від чемпіонського Інтера лише на 2 очки. А в наступному сезоні його «вовки» потрапили в піке, взимку програли чотири матчі поспіль, зокрема, Шахтарю в плей-оф ЛЧ, і його відправили у відставку, не чекаючи матчу-відповіді. До речі, це була його єдина зустріч з українською командою.
Вдруге Раньєрі очолив Рому в березні 2019-го, також по ходу сезону, за пару місяців вивів команду в Лігу Європи з незначним відставанням від зони ЛЧ, після чого співпрацю припинили.
Полюбляє грати з двома нападниками, хоча може бути гнучким у виборі тактики
За останні роки пріоритетна тактична схема Раньєрі – 4-3-1-2, так звана аргентинська, де нема яскраво виражених флангових хавів, але є заточений на атаку центральний півзахисник і одразу два форварди, які, зокрема, можуть розширювати позиціювання у фланги. Сумнівно, що подібну роль в Ромі він віддасть Довбику. Українець для Раньєрі буде чистим форвардом таранного типу.
Хоча цікаво, що в другій частині минулого сезону Клаудіо співпрацював у Кальярі з нинішнім конкурентом Артема Шомуродовим (24 матчі, 3 голи, 3 асисти) і саме узбекистанець грав у нього на вістрі атаки. Малоймовірно, але можна припускати, що в Ромі він спробує використовувати одночасно обох цих форвардів та Дібалу під ними.
Хоча Раньєрі є абсолютно варіативним алленаторе в плані тактичних схем. Причому частіше за все він використовує щось менш стале, симетричне та заїжджене на зразок 4-2-3-1, 4-3-3 або 4-4-2. Він може міняти побудови від матчу до матчу. І тут ще питання, наскільки нинішня Рома готова до таких експериментів. А вони, скоріше за все, матимуть місце, щонайменше у стартових матчах з новим алленаторе. Ба більше, майже немає сумнівів, що Раньєрі відмовиться від 3-4-2-1, яка використовувалася упродовж цього сезону і Де Россі, і Юричем як пріоритетна.
У командах Раньєрі завжди були топ-форварди, які зазвичай класно проявляли себе
Якщо подивитися список гравців, яких за всю кар’єру новий тренер Довбика використовував найбільше, перші три за кількістю матчів – це нападники: Джиммі Флойд Хассельбайнк, Джанфранко Дзола та Ейдур Гудьйонсен (усі – в Челсі). В десятку також входить Габріель Батістута (Фіорентина). А до переліку форвардів, які провели щонайменше 100 матчів під керівництвом Клаудіо – також Мігель Анхель Ангуло (Валенсія) та Франческо Байано (Фіорентина). Трохи менше сотні, але теж показово – Алессандро Дель Пʼєро (Ювентус), Клаудіо Лопес (Валенсія).
Загалом жоден з них не є прямим типажем нашого Пічічі. Хоча і Хассельбайнк, і Гудьйонсен, і Батістута мали непогану антропометрію, щоб боротися за мʼяч, чіплятися і підігравати партнерам, а також нахабно лізти з ним вперед завдяки настирливості та вмінню стійко стояти на ногах. Профайли інших уже згаданих гравців підказують, що Раньєрі завжди полюбляв невеликих, але технічних та швидких гравців атакувальної ланки, які могли б виконувати роль відтягнути форвардів. А в цьому, скоріше, більше пощастило Дібалі.
І точно слід говорити, що алленаторе Клаудіо навряд чи аж надто подобаються потужні неповороткі форварди, через яких гратимуть на стовпа. Ні, йому потрібно, щоб нападник давав динаміку та вибуховість. Хоча схожий за зростом на Довбика Вінченцо Якінта забив за Ювентус Раньєрі 25 голів у 65 матчах, а Ібрахіма Траоре в його Монако відзначився 21 голом у 38 матчах. Та і загалом слід говорити, що ключові нападники команд Раньєрі завжди класно проявляли себе і були зірками його команд. А попрацював Клаудіо із чималою кількістю класних гравців цього амплуа. Окрім уже згаданих, це і Франческо Тотті, і Джеремі Варді, і Жеремі Менез, і Мірко Вучініч, і Жуліо Баптіста…
Тож у Довбика є всі шанси бути одним з головних дійових осіб римського оркестру Раньєрі та демонструвати яскраву та результативну гру.