Президент «Інгульця» Олександр Поворознюк привітав житомирське «Полісся» з 65-річчям і розповів про свою дружбу з Геннадієм Буткевичем:
– Розкажіть, будь ласка, з чого почалася ваша дружба з «Поліссям» та з Геннадієм Владиславовичем?
– Це дуже просто. Так як Геннадій Владиславович влетів у футбол як ураган, так само він влетів у наш район, відкриваючи кар'єр. От так ми познайомились, бо це все дуже просто. Бізнес, влада і громада нас об'єднує.
– Тобто це більше дружба з клубом чи дружба з президентом?
– Дружба з клубом і з президентом. Яка дружба з президентом не об 'єднує зусилля клубів? Ми дружимо, скажемо так, сім'ями, а сім'я – це наш футбол.
– Як у вас поєдинки відбуваються? Поєдинки, коли грає «Інгулець» і «Полісся»?
– Я приїжджаю в гості до Геннадія Владиславовича і бажаю йому виграти усіх окрім «Інгульця».
– Обговорюєте потім якось ваші поєдинки?
– Завжди по-дружньому. Який би рахунок не був, завтра, після футболу, це вже зовсім інші емоції, зовсім інший настрій, хтось виграє, хтось програє, а ми завтра граємо внічию – це нормально.
- А якісь поради питаєте один в одного, наприклад, в футболі?
– Ну, я хотів би йому порадить одного – просто терпіння. На першому матчі, де Геннадій Владиславович не дивився футбол, а виїхав, тому, що арбітри вбивали «Полісся», про це просто мовчать. Порахуйте, було п'ять матчів, де тупо забрали в «Полісся» очки. Де б зараз було «Полісся»? Тому це все романтика.