Тепер січневі матчі з Галатасараєм і РФС у Лізі Європи матимуть формальний характер і стануть етапом підготовки до весняної частини чемпіонату України.
проаналізував ситуацію з колишнім нападником київського Динамо і збірної України Олегом Саленком– Пане Олеже, гру в Іспанії, особливо перший тайм, було навіть трохи соромно дивитися. Складалося враження, що футболісти ледве знають один одного.
– Вирішальними стали перші два голи. Після них команді було дуже важко зібратися. Треба було починати грати з першої хвилини. Цього не відбулося, й доля матчу вирішилася в перші 20 хвилин. Захисту в Динамо не було. Якщо в середній ланці лад ще є, то оборонців хорошого рівня бракує. Мене це дивує. Із захисниками раніше проблем було найменше.
– Попов наче й непогано виглядав. Тут, імовірно, дався взнаки пенальті, який він привіз на рівному місці, тому й остерігався грати жорстко.
– Можливо. Але я кажу в комплексі. Хороших захисників бракує не лише першій команді. Схожа проблема вимальовується і в юнаків з U-19. Їх не виховують, як раніше, коли на кожне місце було по кілька гравців.
– Захист дірявий, нападники на голодній пайці – не б’ють по воротах і, відповідно, не забивають. І резервів для підсилення гри не спостерігається.
– Мені незрозуміла поява Герреро в стартовому складі. Ванат двічі забив Олександрії, а з Реал Сосьєдадом залишився на лавці запасних. Герреро, на мою думку, не гравець Динамо, по стилю не підходить. Кияни діють жорсткіше, агресивніше. Тому його треба відпускати в іншу команду.
– Але ж у Зорі панамець виглядав досить пристойно.
– Йому треба доставляти м’яч у штрафний. Кияни не можуть це зробити. Тому треба було пробувати інші варіанти контргри.
– Він відходив назад, але м’яч все одно рідко отримував. На вістрі атаки подекуди опинявся Волошин, і в нього мало що виходило. Таке враження, що грали в меншості.
– Волошин не нападник, а гравець середньої ланки. У нього була роль, як свого часу в Безсонова, Заварова, які могли закрити будь-яку позицію під час атак. Наразі грають по позиціях, футбол трохи змінився.
– Вам свого часу довелося перевчатися – з нападника на вістрі на атакувального форварда з глибини.
– Коли прийшов у Динамо, то Валерій Лобановський під час співбесіди сказав мені, що Ромаріо, найкращий футболіст світу-1994, в його команді не мав би місця в складі Динамо. Бо в киян був інший стиль. І конкуренція була дай Боже.
– Ванат у певних ситуаціях виконує роль чистого нападника.
– На те він і форвард. Але його одного замало для команди. Тим більше для Динамо, в якому завжди тісно було в атакувальній ланці. Пригадую, як мене відмовляли переїжджати в Київ. Казали, що мені там місця не буде, бо грали володар «Золотого м’яча» Бєланов, рекордсмен за кількістю голів у сезоні Протасов. Я наважився. І одного разу, проти Спартака, ми виходимо втрьох на поле. Поступилися – 1:4. Після цього Бєланов почав збиратися в Борусію з Менхенгладбаха. Я до того, що в Динамо завжди вистачало висококласних форвардів. Одного немає, виходить інший, і на грі команди це не відбивається. Нині ж конкуренції немає. Бо гравців відповідного рівня не вистачає.
– З Реал Сосьєдадом провалювався наш лівий фланг. З позиції Дубінчака японець Кубо зробив, мабуть, більше передач, ніж на тренуванні.
– Треба було аналізувати гру суперника, дивитися, хто біжить, хто ні, з якого флангу більше загроз. Тоді й увага до швидкісного гравця більша. Мало бути підстрахування. Для вирішення цих питань є теорія, де вивчають суперника, визначають сильні сторони і як їх нівелювати.
– Кинулося в очі, що динамівці помилялися в дуже простих ситуаціях. Біловар чи Волошин могли віддати передачу в бік на 4-5 метрів від партнера, багато хто обрізався. Це що, хвилювання, брак майстерності?
– Тенденція така, що команди намагаються розкатував м’яч. Барселона це вміла й уміє, а що робити нашим футболістам, які не мають необхідних для цього навичок? Через невміння й обрізки. Динамівський футбол має бути трохи іншим, більш агресивним.
– У першому таймі чи не кожна атака Реал Сосьєдада завершувалася ударом по воротах. Хто недопрацьовував, опорні півзахисники?
– Не тільки. Треба дивитися в комплексі. Іспанці, та й будь-які інші сильні команди, зараз б’ють по воротах за першої нагоди, не розігрують до вірного. Тому Сосьєдад, йому це дозволили, і завдав під 30 ударів за матч.
– У Динамо немає турнірних перспектив у поточному розіграші Ліги Європи. А які перспективи в цієї команди взагалі?
– Шовковський один рік працює з командою. Цього недостатньо. Вирішувати, звичайно, керівництву клубу, але тренеру потрібна довіра. Щоб створити команду, необхідно витратити два-три роки.