Проте 13 грудня 2024 року навряд чи можна вважати невдалим днем для збірної України.
Цього дня відбулося жеребкування відбіркового турніру чемпіонату світу 2026 року, і його підсумки на даний момент для нашої команди можна вважати цілком прийнятними.
Зрозуміло, що найвдаліший жереб – це той, після якого команда вирішує свої турнірні завдання. Поки що ми можемо лише гадати, чи вирішить свої турнірні завдання непередбачуваний колектив непередбачуваного Сергія Реброва, проте за гарячими слідами можна констатувати, що група D, в яку визначили нашу збірну, для нашої збірної може і має стати групою життя, а не смерті.
Через те, що у березні наступного року наша головна команда країни перетнеться зі збірною Бельгії у двохматчевій зарубі за право грати в елітному дивізіоні Ліги націй, наша команда за визначенням могла потрапити до групи відбору до ЧС-2026, в якій буде лише чотири учасники.
Отже, суперників у нашої команди з відбору буде лише три. А процедурні критерії однакові для груп, що з чотирма, що з п'ятьма учасниками. Тобто переможець кожної з груп безпосередньо кваліфікується на Мундіаль, а команди, які посіли другі місця, зіграють у плей-оф за право поїхати на чемпіонат світу (до них приєднаються чотири колективи за квотою Ліги націй).
Тобто нашій команді потрібно посісти або перше місце (в ідеалі), або друге. Здається, що в групі з трьома опонентами команді, обраній з другого кошика (а саме з неї жеребкувалася збірна України), простіше вирішити своє турнірне завдання, ніж із чотирма. Принаймні, простіше на папері.
І так, будь-яке підсумкове місце, нижче за друге, нас не може влаштувати за визначенням, тому що у нас немає запасного аеродрому у вигляді перемоги у своїй групі Лізі націй (ми там посіли друге місце). Тож доведеться тепер сподіватися лише на власні сили: Ліга націй цього разу нам не допоможе.
Що ж ми, точніше, кого ж, здобули у суперники з відбору до ЧС-2026? Давайте підсумовувати гарячими слідами.
Хорватія/Франція
Хто б тим суперником зрештою не став, але з першого кошика нам у будь-якому випадку дістанеться непростий опонент. М'яко кажучи. Проте простим опонент із першого кошика не міг бути за визначенням, адже в ньому зібрано весь колір європейського футболу. Що, Австрія, Данія чи Швейцарія були б зручнішим суперником? Та чорта з два.
«Маточну» команду нашої групи ми дізнаємося після завершення чвертьфіналу Ліги націй. Переможець у парі Хорватія – Франція і стане нашим, вочевидь, головним суперником у боротьбі за перше місце у квартеті.
Хорватія
Якщо судити суто за підсумками останніх двох Мундіалів, то Хорватія – не тільки одна з його найбільш стабільних команд, але й одна з найуспішніших.
На ЧС-2018 «шахові» справили справжній фурор, дійшовши до головного матчу турніру, в якому, щоправда, поступилися блискучій Франції. Ну, ми всі пам'ятаємо, кого тоді хорвати здолали у чвертьфіналі, і як Віда з Вукоєвичем передавали привіт Україні.
Чудово виступила Хорватія і на наступному світовому форумі. Здавалося, що втративши багатьох лідерів після ЧС-2018, хорвати вже не зможуть так потужно заявити про себе. Але вони знову спромоглися: цього разу вони зупинилися у півфіналі, а потім виграли у матчі за третє місце.
Тренер
Тренером збірної Хорватії є Златко Даліч, якого можна вважати найтитулованішим тренером в історії збірної Хорватії.
До того, як очолити головну команду країни, Златко працював на чолі не найсильніших місцевих клубів. А потім узагалі поїхав на Близький Схід.
Збірну Хорватії він очолив наприкінці відбіркового турніру на ЧС-2018. Саме у матчі проти збірної України. Здолавши нашу команду, хорвати поїхали на Мундіаль, де стали справжньою сенсацією.
Останній великий турнір, у якому брала участь збірна Хорватії, – Євро-2024. Даліч дуже хотів зі своєю командою пробитися до плей-оф чемпіонату Європи, але йому це не вдалося: хорвати посіли третє місце у групі, пропустивши вперед іспанців та італійців.
Капітан
Ватажком команди є незрівнянний Лука Модрич, один із найкращих, якщо взагалі не найкращий футболіст в історії Хорватії.
На ЧС-2018 Лука став найкращим гравцем турніру, а згодом і виграв «Золотий м'яч». Через чотири роки досвідчений капітан знову вів своїх партнерів уперед. І фактично на своїх плечах втяг Хорватію у трійку найкращих на турнірі.
Модрич не раз і не два поривав зав'язати зі збірною. Він збирався піти ще після ЧС-2018, але відіграв ще й на ЧС-2022. Потім він оголосив, що залишить національну команду після Євро-2024. Але хто знає, може, головний гвардієць збірної Хорватії (184 матчі) вирішить продовжити свою чергову футбольну молодість.
Матчі з Україною
«Синьо-жовті» дев'ять разів перетиналися із «шаховими». Поки що у нашому активі лише одна перемога. І аж п'ять поразок. Ще три матчі завершилися внічию.
Франція
На даний момент це одна з найсильніших команд не тільки в Європі, а й у світі.
Французи на двох останніх Мундіалях незмінно грали у фіналах. На ЧС-2018 вони стали тріумфаторами, через чотири роки знову грали в головному поєдинку турніру, в якому поступилися Аргентині.
Щоправда, після фіналу ЧС-2022 збірна Франції помітно зменшила оберти. Її вважали одним із головних фаворитів Євро-2024, проте свій статус підопічні Дешама не підтвердили. Можливо, через «перезмінку» у команді: французька збірна зараз переживає зміну поколінь.
Тренер
Дідьє Дешам – справжня легенда французького футболу. Втім, і світового також.
Як капітан «Ле Бльо» Дідьє вигравав чемпіонат світу та чемпіонат Європи. Ставши наставником «трьох мушкетерів», мсьє Дешам не понизив планку.
На Євро-2016 збірна Франції під його керівництвом пробилася у фінал, де, втім, поступилася Португалії.
Натомість на ЧС-2018 французи під керівництвом Дешама стали тріумфаторами.
І на ЧС-2022 «триколірні» виступили чудово, поступився Аргентині у фіналі з пенальті.
Після відносно невдалого виступу французів на Євро-2024 поповзли чутки про можливу відставку Дешама та заміну його на Зідана. Але поки що Дідьє зберігає свою посаду. І саме він очолюватиме свою національну команду у відборі на ЧС-2026.
Капітан
Молодий, але вже наддосвідчений Мбаппе – лідер та капітан нинішньої збірної Франції. Зірка Кіліана спалахнула дуже рано: хлопцеві ледве виповнилося сімнадцять років, а він уже розривав Лігу чемпіонів.
У 20 років Мбаппе став переможцем чемпіонату світу. Його грою захоплювався сам король футболу Пеле, який погрожував відновити свою кар'єру заради того, щоб хлопець не побив його досягнення.
І Кіліан був близький до того, щоб наблизитися до Пеле щодо успіхів на Мундіалях, але в Катарі збірна Франції не змогла захистити свій титул: фінішувала другою.
А ось далі кар'єра Кіліана у збірній якось не залагодилася. Євро-2024 він провалив. А потім і посварився з Дешамом. Однак, бачиться, на матчі відбору до ЧС-2026 Дешам та Мбаппе порозуміються.
Матчі з Україною
Збірну Франції навряд можна назвати зручним суперником для «синьо-жовтих». Команди зустрічалися 12 разів, і лише один раз вигравала наша команда. Шість разів перемагали французи, ще п'ять поєдинків завершилися внічию.
Ісландія
Як можна забути шалену збірну Ісландії на Євро-2016, де «вікінги» вперше у своїй історії не лише вийшли з групи, а й подолали перший раунд плей-оф.
Причому в цьому першому раунді плей-оф вони перемогли не аби кого, а самих родоначальників футболу.
На хвилі ейфорії ісландці пробилися і на ЧС-2018, випередивши тоді у відбірковій групі збірну України. Однак на Мундіалі вони виступили невдало, не здолавши групового раунду.
З того часу почався повільний захід сонця збірної Ісландії. З цією командою підопічні Сергія Реброва зіткнулися у плей-оф до ЧЄ-2024. Тоді успіх був на боці наших футболістів.
Тренер
Поки що пост наставника «вікінгів» вакантний. Останнім за ліком кермовим збірною Ісландії був досвідчений Оге Харейде. Саме він керував острів’янами у поєдинку плей-оф Євро-2024 проти збірної України. Наша команда тоді здобула вольову перемогу 2:1.
Норвежець очолював збірну Ісландії з квітня 2023 року. З того часу він провів на чолі команди 20 матчів. Під його керівництвом ісландці невдало виступили у Лізі націй у дивізіоні В: посіли третє місце, і тепер у березні наступного року боротимуться за збереження прописки у цьому дивізіоні.
Після фінішу змагань у Лізі націй Харейде і залишив збірну Ісландії. Залишив добровільно. 71-річний тренер вирішив піти на заслужений відпочинок.
Капітан
Одним із найдосвідченіших і точно одним із найвідоміших ісландських футболістів є Арон Ейнар Гуннарссон, багаторічний капітан національної збірної.
Цікаво, що шлях до великого спорту Арон починав не з футболу, а з гандболу. Напевно, саме звідти його відомі довгі вкидання м'яча з ауту.
Зі своєю національною збірною Гуннарссон зіграв на фінальних турнірах чемпіонатів світу та Європи. А загалом у його активі – понад сто поєдинків за національну збірну.
Найкращі роки своєї кар'єри він провів за «Кардіфф Сіті». На даний момент є футболістом саудівського «Аль-Гарафа».
У квітні наступного року Гуннарссону виповниться вже 36 років. І не виключено, що новий наставник «вікінгів» відмовиться від послуг ветерана. Але так чи інакше на даний момент саме Арон Ейнар є капітаном збірної Ісландії. Й її уособленням.
Матчі з Україною
З ісландцями у нас завжди виходять складні ігри. У свій час головний тренер збірної України Йожеф Сабо називав цю команду «бетоном». У особистих зустрічах ми маємо майже паритет. Зустрічалися п'ять разів: двічі вигравали «синьо-жовті», один раз – «вікінги», ще два матчі завершилися внічию.
Азербайджан
І за статусом, і за здобутками збірна Азербайджану – аутсайдер нашої групи. Поки що ця команда ніколи не виступала ні на чемпіонаті світу, ні на чемпіонаті Європи. Однак на відсутність амбіцій футбольний Азербайджан не страждає.
Тренер
Закавказьку команду очолює знаменитий португальський фахівець Фернанду Сантуш.
Саме під його керівництвом національна збірна Португалії здобула головні наразі свої перемоги – виграла Євро-2016 і стала переможцем прем'єрного розіграшу Ліги націй.
Однак після невдачі «європейських бразильців» на ЧС-2022 Сантуша відправили у відставку. І після цього його кар'єра пішла на спад.
Він очолював збірну Польщі, але успіху на тій посаді не здобув.
Невдачею виявилося і його відрядження до турецького «Бешикташа»: на чолі стамбульських «орлів» Фернанду протримався лише три місяці.
Влітку цього року він очолив національну збірну Азербайджану. Тамтешня федерація футболу дуже розраховувала на досвід та авторитет португальця, проте під його керівництвом Азербайджан провалився в Лізі націй: команда програла чотири стартові поєдинки під керівництвом нового тренера й посіла останнє місце у групі, що означає виліт у найнижчий дивізіон.
Після 1:3 від збірної Естонії Сантуш заявив, що не все так погано, і що «все за кілька тижнів виправити не можна». Незважаючи на провал у ЛН, Сантуш залишається на чолі азербайджанської збірної.
Капітан
Капітаном збірної Азербайджану є досвідчений півзахисник Емін Махмудов, який на даний момент захищає кольори бакинського «Нефтчі».
Проте свою кар'єру Махмудов розпочинав на росії. Його було заграно за різні юніорські збірні тієї болотної країни. Водночас, маючи паспорт громадянина Азербайджану, його заграли і за юніорську збірну Азербайджану.
2016 року Махмудов зробив свій вибір на користь історичної Батьківщини.
З того часу він провів понад сорок поєдинків за національну збірну Азербайджану.
Примітно, що зараз Махмудов є найкращим бомбардиром в історії азербайджанської збірної: в його активі 14 забитих м'ячів (щоправда, пальму першості Емін ділить з Гурбановим).
Матчі з Україною
Суперники досі зустрічалися лише двічі. Один матч виграла наша збірна, ще одна гра завершилася внічию.