Там він зазначив, що «Золотий м’яч»-1986 у нього вкрав Ігор Бєланов. І ще додав: «Той, про кого ти ніколи не чув». Цілком можна повірити, що Родрі справді ніколи не чув про Бєланова, адже сучасне покоління футболістів рідко цікавиться своїми попередниками. Тільки от сам Лінекер проявив повну футбольну безграмотність, коли так зневажливо висловився про нашого футболіста. Чому так? Спершу трохи статистики.
У тому пам’ятному голосуванні Бєланов набрав 84 очки, Лінекер – 62 бали, а третім став Еміліо Бутрагеньйо з 59 очками. Тобто Гарі був набагато ближчим до того, щоб програти друге місце, а не наздогнати Ігоря. І результати цього голосування – це гра в одні ворота, кажучи футбольною термінологією. Варто ще нагадати, що тоді володарем «Золотого м’яча» міг стати виключно європеєць. Якби цієї заборони не було, то, відверто кажучи, ні Бєланов, ні Лінекер не бачили б «Золотого м’яча», як своїх власних вух. Бо в цьому випадку трофей забрав би собі Дієго Армандо Марадона, котрий на ЧС-1986 забивав і руками і ногами, таким чином дотягнувши свою Аргентину до світової футбольної корони.
Звісно, що тоді, коли не було змоги дивитися будь-який футбольний чемпіонат у прямому ефірі, журналісти зосереджувалися на чемпіонаті світу або Європи та на єврокубках. Про єврокубки ми всі знаємо – Ігор Бєланов у складі «Динамо» завоював Кубок володарів кубків, де у фіналі зазнав розгрому мадридський «Атлетіко» (3:0). Реактивний Бєланов там не забивав, але відіграв увесь матч.
Гарі Лінекер того року просто не міг грати у єврокубках, бо після трагедії на стадіоні «Ейзель» у 1985 році, коли фанатів «Ліверпуля» звинуватили в загибелі фанатів «Ювентуса», англійським клубам було заборонено виступати в Європі. Тоді Лінекер виступав за «Евертон» і лише після ЧС-1986 перейшов у «Барселону». На Мундіалі в Мексиці англієць оформив хет-трик у ворота Польщі, забив два голи Парагваю та один м’яч поклав у сітку Аргентини.
А що ж Бєланов? Він забив один гол Угорщині на груповій стадії, а потім оформив хет-трик у ворота збірної Бельгії в матчі 1/8 фіналу. Тобто маємо 6 голів Лінекера проти 4 голів Ігоря. Не така вже й велика різниця правда? Отже, переважила шальки терезів для журналістів саме успішна гра нашого футболіста в Кубку володарів кубків.
І ще про те, чому європейські журналісти точно не бачили радянського чемпіонату. Бо того року трапився парадокс із парадоксів, адже володар «Золотого м’яча» Бєланов не став кращим гравцем Радянського Союзу! Місцеві журналісти проголосували за гравця київського «Динамо» Олександра Заварова. І цілком мали на це право, адже Заваров того сезону теж грав феноменально. Там можна було взяти практичного кожного гравця «Динамо» і назвати його кращим – настільки чудову команду створив Лобановський. Тим паче, що видання World Soccer поставило «Динамо» на друге місце у світі серед усіх команд 1986 року.
Отож, Лінекер або лукавить, або просто не знає про здобутки Бєланова того року. Бо при приблизно рівному виступі на чемпіонаті світу Ігор разом з «Динамо» підкорив собі європейську арену, тоді як Гарі обмежився внутрішньою першістю. Не крав у вас Бєланов «Золотий м’яч», пане Лінекер. Час вже відпустити минуле і визнати, що все було справедливо.