Екс-конкурент Маліновського завершив кар'єру в 26 років: «Мені довелося заново вчитися говорити, ходити»

«Минуло 3 роки з того дня, коли раптово прийшла новина, яка змінила моє життя та життя оточуючих. Нейроцитома лівого шлуночка мозку. Моменти роздумів, питань, гніву. Я ніколи не пролив жодної сльози, я завжди намагався виглядати сильним в очах інших з того дня, як почув цю новину.



Так було до ночі перед операцією, у кімнаті з моєю мамою, найсильнішою жінкою, яку я коли-небудь знав. Тоді я розплакався як дитина від страху більше ніколи не прокинутися або прокинутися зовсім не тим, ким був раніше. Це були дні, тижні, місяці, роки страждань. Мені довелося заново вчитися нормально говорити, ходити, бігати, писати, читати, рахувати. Я ніби знову був дитиною, і мені довелося починати все спочатку, з нуля.



Були дні, коли мені було важко навіть встати з ліжка, хоча я вже почувався краще. Сьогодні я поставив крапку у своїй кар'єрі гравця. Я до кінця намагався повернутися, я вклав у це сльози і піт, але я вже не був таким, як раніше. Я зрозумів, що мені ще пощастило бодай вилікуватися і повернутися нормальним.



Мені пощастило виступати з надзвичайними гравцями світового класу на полі і особливо поза ним, і ніхто ніколи в мене цього не забере. Я вдячний за все, що я зробив і досяг на цьому зеленому прямокутнику разом зі своїми товаришами по команді, які згодом стали моїми друзями. Це були чудові роки – поле, роздягальня, пристрасть. Це речі, які важко пояснити, якщо не відчути їх самому.



Перш за все, я дякую своїй родині за те, що завжди були поруч зі мною. Томмазо, моя унікальна та особлива дитина, яка дала мені сили рухатися вперед, і, нарешті, мої друзі. Я дякую Ювентусу, Аталанті та Тонделі за те, що вони були поруч зі мною. Ти навчишся цінувати речі, коли ти за крок від їхньої втрати. Життя – чудовий дар», – написав 26-річний Мураторе в

Instagram