«Найкращий гравець Української прем'єр-ліги 2024 року. Насправді, наш чемпіонат дедалі більше стає турніром командних команд. Дедалі менше в ньому місця яскравому індивідуальному. Тому тут обирати було непросто. Знову ж таки, я акцентую, я брав до уваги футбол протягом календарного року. Друге коло попереднього сезону і перше коло сезону нинішнього. І от, беручи все це до уваги, я окреслив для себе таку трійку».
Третє місце Олексій Гуцуляк із «Полісся». Футболіст, який був лідером «Дніпро-1».
Коли «Дніпро-1», як то кажуть, почив в Бозі, Гуцуляк перейшов на правах вільного агента в «Полісся». І незважаючи на те, що хтось там в серпні говорив, що Гуцуляк уже не то, Льоша став лідером, ключовим футболістом, найкращим бомбардиром житомирського клубу в цьому сезоні і справедливо грає в основному складі національної збірної України.
Друге місце Георгій Судаков із донецького «Шахтаря».
Сильне друге коло минулого сезону. Хороше, в принципі, перше коло сезону нинішнього. Трошки спад уже під завершення цього календарного року в чемпіонаті УПЛ.
Судакова я називав найкращим футболістом минулого чемпіонату УПЛ. І, в принципі, він підтверджує рівень, він підтверджує свій клас, він показує, що переріс рівень чемпіонату Української прем'єр-ліги і що стукає обома руками в двері топових європейських чемпіонатів. Тому дивимося за розвитком кар'єра Георгія Судакова.
На першому Микола Шапаренко. Найкращим гравцем Української прем'єр-ліги у 2024-му.
Календарному році я назвав саме Микола Шапаренка. І зараз я вам аргументую свою позицію. Вона трошки сентиментальна, я вам зразу скажу. Тому що вплив на мій вибір мали події, які передували 2024-му році. А що було у кар'єрі Шапаренка до 2024-го року? Що передувало 2024-му? Важка травма, дуже важка травма. Розрив хрестів.
І Коля дуже багато пропустив через цю травму. Просто відмотайте назад. Я чудово пам'ятаю його форму, його футбол, який дарував колосальне задоволення влітку 2022-го року. І далі оця страшна травма, яка сталася в матчі проти «Фенербахче» в Лізі Європи. Я спеціально подивився перед записом, перед зйомкою цього випуску 8 вересня 2022-го року сталася ця травма. І далі були вже наслідки цієї травми. От 8 вересня 2022-го року. Далі, я пам'ятаю зимові збори «Динамо» на початку 2024-го року. Тобто півтора року пройшло фактично. Я пам'ятаю, я дивився ці контрольні матчі і просто хапався за голову. Від того, наскільки, ну давайте я акуратно скажу, ніякий футбол демонстрував на мій погляд, один із найсильніших, найталановитіших українських гравців сучасності. Було неймовірно, наскільки він здав після травми і відновлення після цієї травми.
Але, ось тут настає час приємного але. Почався час офіційних ігор. І от Шапаренко, як птах Фенікс, постав із попелу. Він видав дуже потужну весну, зробивши 4 плюс 6 за системою гол плюс пас. В другому колі минулого сезону.
Він увірвався в національну збірну України, вигравши конкуренцію за місце в основі в центрі півзахисту. Ланці, де найбільша конкуренція в нашій національній збірні. З 12-ти матчів збірної України в 24-му році, він в 10-ти виходив в основі.
На заміну він вийшов тільки проти Польщі, в товарняку перед Євро. Коли Ребров дав змогу, пам'ятаєте, проявити себе фактично другому складу. І на заміну Шапаренко вийшов в заключному матчі року проти Албанії.
Наскільки я розумію, він уже на той момент мав проблеми із травмою. Тому що в клубі після цього, по-моєму, він так толком і не грав. А влітку і восени Шапаренко, на мій погляд, взагалі став символом київського «Динамо». В чемпіонаті в нього 10 матчів, 3 забиті м'ячі плюс 8 асистів.
В цілому у провальній для «Динамо» кампанії в Лізі Європи Шапаренко був єдиним світлим промінчиком в складі синьо-білих. І це не те, що я так собі придумав, чи я так хочу.
Якщо ви звернули увагу, саме Шапаренко виділяла зі складу київського «Динамо» своїх інтерв'ю після матчів тренери фактично кожного суперника киян у Лізі Європи. От саме Шапаренко. І на мій погляд, і зрештою цей сезон це показує, що київське «Динамо» із Шапаренком на полі і без Шапаренка - дві різні команди».