– Валентине, як почуваєшся, як настрій після ігрового дня?
– Сьогодні було переважно відновлення, легке тренування – пробіглися, потягнулися. Учора були дві важкі гри, трохи втомилися, тому що майже всі грали по 90 хвилин. Тож сьогодні було легке тренування.
– Це перші зимові збори для тебе з «Динамо». Чим вони особливі для тебе, чим запам’яталися, можливо?
– Збори тяжкі, потрібно багато бігати. Загалом, нинішні збори набагато важчі, ніж у мене були раніше. Але вистачило кількох тренувань, аби звикнути до навантажень, тож зараз уже все гаразд.
– Перша частина турецького збору, можна сказати, підійшла до свого завершення, попереду офіційна гра. Чи можеш зробити якісь висновки конкретно для себе, чи складно було повертатися в тонус?
– Не скажу, що складно, потрібно тижні з півтора, щоб набрати ті кондиції, в яких були до відпустки. Думаю, ми добре підготувалися, і вже подивимося по офіційних іграх, наскільки це так. Ми провели низку спарингів, як на мене, на достатньо непоганому рівні, а вже офіційні ігри покажуть рівень нашої готовності.
– Із ким особисто ти найбільше спілкуєшся в команді?
– Найбільше товаришую в команді з Ванатом, Бражком, Михавком. Також, звичайно, з Піхальонком, бо ми давно знайомі.
– Багато футболістів кажуть, що не так багато часу вільного на зборах. Як ти його проводиш?
– Якщо він і є, можу пограти у відеоігри або в карти з хлопцями. Звичайно, рідним також телефоную.
– Особисто для тебе чим запам’ятався 2024 рік, який завершився?
– Перш за все, тим, що я перейшов до «Динамо». Також поїхав на Олімпійські ігри та представляв Україну на них – це велике досягнення як для мене, так і для всієї країни. Було приємно забити там перший гол. Звичайно, хотілося би мати більше ігрового часу, але, як на мене, рік для мене пройшов доволі успішно.
– Ти забив найперший в історії збірної України гол на Олімпійських іграх. Який можеш згадати найбільш приємний і, навпаки, найнеприємніший моменти в 2024-му?
– Найприємніший – це гол на Олімпійських іграх. Найбільш неприємний – напевно, це те, що зникло «Дніпро-1», команда, в якій я грав і яка стала рідною для мене.
– Проти кого з футболістів тобі було грати найскладніше індивідуально?
– Напевно, це аргентинець Хуліан Альварес, коли ми протистояли Аргентині на Олімпіаді.
– Хто з гравців «Динамо» найбільш непоступливий, із ким найважче вести боротьбу в двохсторонках?
– Назву Попова та Бражка, адже вони дуже потужні у фізичному плані.