— Пане Віталію, «Динамо» нарешті здобуло перемогу в Лізі Європи. Наче треба й порадіти, але гра виявилася такою, що можна було заснути. Чи може то тільки на мене магнітні бурі подіяли?
— Мені також гра не дуже сподобалася. «Динамо» звично контролювало м’яч, намагалося виводити футболістів на вигідні для завершення атак позиції. Іноді вдавалося, проте завершального удару не було.
— З чим, на вашу думку, це пов’язано, адже перший гольовий момент кияни створили вже у доданий до першого тайму час, і це при тому, що контроль м’яча киянами іноді сягав 83 відсотків?
— Усі хочуть, щоб кожна атака завершувалася загрозою для воріт суперника. РФШ сконцентрував великі сили в захисті, який пройти було непросто. Ймовірно, тренер «Динамо» давав установку взяти м’яч під контроль. Кияни з цим впоралися, проте контроль від контролю різниться. Якщо ми володіємо м’ячем, то треба доводити атаку до логічного завершення. Щоб це виконувати, мають бути проникаючі атаки. Флангові гравці мають постійно загострювати ситуацію, вриватися у вільні зони, віддавати передачі. Футболісти мають розуміти свої обов’язки. Це — ази, без яких важко досягти позитивного результату.
— В останньому матчі Ліги Європи «Динамо» не могло розраховувати на шістьох футболістів. Як, на вашу думку, вплинула на гру відсутність Бражка, Шапаренка, Буяльського, Караваєва, Попова й Дубінчака?
— У команді вистачає футболістів. Інша річ, що гравці, які виходили на поле частіше, на них більше розраховували і вони напевно мають більше розуміння в усьому. Маю на увазі інтелект, майстерність виконання, швидкість розуміння, прийняття рішень тощо. І якщо команда виходить не в звичному складі, який змінений чи не наполовину, то це викликає певні обмеження для неї.
Але, як правильно говорять, незамінних людей немає. Футболісти це знають, і тих, хто нечасто виходить у стартовому складі, треба мотивувати, знаходити потрібні слова, щоб вони могли проявити себе, довести, що гідні бути в команді. Тоді вони виходитимуть перемагати й досягатимуть цілі.
— У «Динамо» були проблеми не тільки з завершальним ударом, а й із завершальним пасом. Ванат, наприклад, постійно потрапляв у положення поза грою. Про що це говорить?
— Про те, що суперник непогано вивчив гру нападника й добре діє в цьому компоненті. РФШ зазвичай діє від оборони, тому відпрацювала цей елемент захисту на відмінно. Інша річ, чому в цю пастку постійно потрапляв нападник киян. Напевно, його підводила концентрація в певних моментах. Не хочу говорити негативно, але було певне нерозуміння того, чого ти туди постійно потрапляєш. Нападник забувається, робить щось неправильно. Це призводить до зриву атаки й втрати м’яча.
Ці моменти, і ті, про які ми говорили вище, можна і треба виправляти. Дитячі помилки не повинні траплятися на такому рівні. Тим більше, якщо вони трапляються постійно.
— На лівому фланзі, який свого часу закривали й ви, проти РФШ діяли Вівчаренко, Кабаєв, зміщувався Рубчинський. Вони намагалися постійно загострювати попереду, але з останньою передачею в них не склалося.
— Влучну передачу не так просто й зробити, влучити м’ячем точнісінько в голову. Тиск на ворота має бути постійним, і з третього-четвертого разу передача стане результативною. Що з лівого флангу, що з правого. Проте лише передачі буде замало, треба, щоб на неї вибігали три-чотири атакувальних гравці. «Динамо» так і забило переможний м’яч. У гольовій атаці брали участь шість гравців, які перебували в штрафному майданчику суперників. Сьомий був перед штрафним, і в разі відскоку м’яча міг завдати удару.
— Про удари з середньої й дальньої дистанцій — взагалі болюча тема.
— Впевнений, що тренери про це говорять. Бо удари з-за меж штрафного — ефективний засіб, яким потрібно користуватися. Якщо не бити, то й голу не буде. Цього разу не грав Бражко з потужним ударом, але ж є інші футболісти. Через відсутність ударів і моментів обмаль.
— Ви грали в найуспішнішому «Динамо» зразка 1998/1999 років, доходили з командою до півфіналу Ліги чемпіонів. Наразі столичний клуб пасе задніх в Лізі Європи і навіть не може потрапити до топ-24 в турнірі. Це настільки рівень «Динамо» впав?
— Зараз зовсім інші часи, багато чого змінилося. Говорити про те, що в наші часи були кращі гравці, буде неправильним. У країні війна, багато футболістів поїхало. Виконавців бракує не лише в «Динамо», а й у «Шахтарі» з його більшими можливостями на трансферному ринку. Треба жити, працювати і вірити, що «Динамо» стане чемпіоном, хлопці стануть досвідченішими і наступного єврокубкового сезону перейдуть на вищий, більш якісний рівень.
— «Динамо» важко буде втратити перевагу в 10 очок над «Шахтарем».
— Не будемо загадувати. Якщо виконає завдання, то підніметься на сходинку вище. З’являться нові цілі. І так, поступово, відновлюватиме позиції на євроарені. Так і з іншими клубами. Усі ми хочемо, щоб, як раніше, Україна мала 5-6 команд в Лізі чемпіонів і Лізі Європи.
Геннадій Чеховський