Під час зимової паузи клуби, як завжди, окрім тренувальних зборів та іншої звичної підготовки, займалися комплектуванням та посиленням своїх складів. Багато колективів суттєво видозмінилися, зробивши масштабні зміни та застосувавши неабияку ротацію.
В цьому матеріалі розглянемо найцікавіші переходи футболістів у середині нашого чемпіонату, адже окрім самого факту трансферу, за деякими гравцями тягнуться цікаві історії, подекуди навіть скандальні.
Олександр Драмбаєв
“Кривбас” → “ЛНЗ”
Олександр Драмбаєв тільки минулого літа повернувся в Україну, ставши гравцем криворізького “Кривбасу”. З якими він одразу “заскочив” у вир єврокубкових баталій, які на початку сезону відчутно вибили команду Юрія Вернидуба з “колії” внутрішнього чемпіонату. Проте поступово команда змогла набрати хід і надолужити згаяне, пішовши на зимову перерву, четвертими в лізі.
Сам Олександр, вимушено ставши центральним захисником, зумів не тільки компенсувати відсутність у команді “центрбеків”, а й привніс у цю ланку швидкість та можливість, за рахунок неї, активніше просувати м’яч вперед. Маючи зріст 1,86 см., гравець виглядає конкурентоспроможним на “другому поверсі”, як при обороні, так і при стандартах в чужому “карному майданчику”.
В кінці грудня журналіст та експерт Дмитро Шпірко у програмі “ТаТоТаке” поділився інсайдом про зацікавленість неназваного клубу другої німецької Бундесліги у Драмбаєві.Але взимку доля завела Олександра не в Німеччину, а в Черкаси, ставши гравцем “ЛНЗ” та підписавши трудову угоду на три з половиною роки.
У черкащан з'явився новий тренер: після іспанського вектора, новим “машиністом” клубу був призначений Роман Григорчук.
Ще достовірно невідомо, де Роман Йосипович буде використовувати новачка команди, але універсальність та збалансованість “профайлу” футболіста дозволяють очікувати цікаве інтегрування його в команду. Тож, далі буде видно.
Ігор Харатін
“Колос” → “Верес”
Другим у нашому списку стає Ігор Харатін — гравець, який теж протягом сезону змінює клуб, хоча лише влітку приєднався до свого попереднього колективу.
Його історія дещо відрізняється від попереднього випадку. На відміну від Олександра Драмбаєва, Харатін покинув Ковалівку не у зовсім дружній атмосфері, а навпаки — на тлі чуток про конфлікт із тренерським штабом та керівництвом. Гравець із досвідом виступів у Європі та Лізі чемпіонів приходив до “Колоса” під єврокубкові амбіції клубу. Однак після невдалого старту сезону футболіст почав вважати, що проблема полягає в головному тренері, через якого, на його думку, команда й “забуксувала” на початку чемпіонату.
За чутками, саме з подачі Харатіна в роздягальні утворилося два табори: гравці, які підтримували наставника команди Олександра Поздєєва, та ті, хто виступав проти нього. Зрештою, переміг тренер, а футболіст був відправлений у дубль, де провів увесь осінній відрізок чемпіонату.
У січні Ігор Харатін став гравцем “Вереса”, який отримав у своє розпорядження виконавця дуже пристойного рівня. Про таке підсилення рівняни ще влітку могли лише мріяти, адже на той момент як цінник, так і фінансові запити футболіста не відповідали можливостям клубу Івана Надєїна.
З приходом Харатіна червоно-чорні отримали якісне підсилення опорної зони, а сам гравець — чудову можливість перезапустити кар'єру та довести своєму колишньому клубу, що його втрата була суттєвою.
Володимир Шепелєв
“Динамо” → “Олександрія”
Володимир Шепелєв — футболіст, якого ще кілька років тому розглядали як майбутнього лідера “Динамо” разом із Миколою Шапаренком та Віталієм Миколенком. Спочатку він приносив команді користь, демонструючи якісний рівень гри, однак згодом ніби “розчинився” та почав усе частіше програвати конкуренцію, опиняючись на лаві запасних.
Час невпинно йде — Володимиру вже 27 років, і він давно перестав бути молодим та перспективним гравцем. Подальше перебування в складі “синьо-білих” лише погіршувало його ситуацію.
Перехід до іншого клубу, де він міг би отримувати більше ігрової практики й стати ключовим гравцем, давно напрошувався. Протягом кількох останніх трансферних вікон очікувалося, що цей крок нарешті відбудеться. Однак Шепелєв змінив команду лише цієї зими, підписавши контракт із “Олександрією” та посиливши команду Руслана Ротаня, яка навесні боротиметься за призові місця.
За словами наближених до клубу людей, Володимир вразив Руслана Петровича та увесь тренерський штаб “містян”. У команді його серйозно розглядають як гравця основного складу.
Резюмуючи, можна сказати, що підписання вільного агента, з яким “Динамо” раніше розірвало контракт, виявилося вдалим рішенням, яке принесло користь усім сторонам.
Тимур Стецьков
“Кривбас” → “Карпати”
Те, що Тимур Стецьков стане гравцем львівських “Карпат”, стало відомо ще восени, а для “навколоклубних” людей зелено-білих, мабуть, ще раніше. Чутки про можливий перехід Стецькова в інший клуб Прем’єр-ліги ходили ще з кінця минулого сезону. Проте через високу трансферну вартість, яку встановив “Кривбас”, та небажання потенційних покупців виплачувати таку суму Тимур залишився в Кривому Розі.
Втім, коли керівництво клубу запропонувало футболісту новий контракт, той відповів відмовою. У багатьох президентів клубів є стратегія на такі випадки яка “стара як Світ” — переведення гравця в дубль та позбавлення його ігрової практики. Саме це й сталося зі Стецьковим, який майже всю першу частину сезону провів без офіційних матчів.
Після “поглинання” “Руху” львівські “Карпати” підписали чотирьох колишніх гравців жовто-чорних (Краснопір, Квасниця, Сич, Федор), однак не забрали жодного центрального захисника. Хоча навіть без цього у львів’ян вистачає оборонців: основні Бабогло, Жан Педросо і резервісти Адамюк, та Векляк. Тимур потрапляє у конкурентне середовище, що має стимулювати його подальший розвиток.
“Карпати” заплатили “Кривбасу” компенсацію в розмірі 500 тисяч євро, що неодмінно додає відповідальності та тиску на гравця. Як події будуть розгортатися далі покаже час.
Олександр Андрієвський
“Динамо” → “Полісся”
Олександр, як і Володимир Шепелєв, після кадрової чистки столичного клубу став вільним агентом і був змушений шукати собі новий “прихисток”. Довгий час ходили розмови про зацікавленість у ньому черкаського “ЛНЗ”, і переговори які велися між сторонами. Однак у гру несподівано втрутилося житомирське “Полісся”, яке забрало “з під носа” досвідченого півзахисника, запропонувавши йому вигідніші фінансові умови та амбітніші завдання клубу.
Варіанти з-за кордону також були, як зізнається сам Олександр, але після пропозиції від “поліських вовків” він довго не вагався й швидко прийняв рішення на користь Житомира. Особливо цікавими стали слова Андрієвського про умови в клубі. Цитуючи його: “Там, де я був до цього, в жодному клубі таких умов не було”. Доволі несподівана заява, якщо враховувати, що його попереднім місцем роботи було київське “Динамо”.
“Полісся” підписало Олександра Андрієвського на півтора сезони — до 30 червня 2026 року. Гравець додасть команді Імада Ашура солідності та варіативності в центрі поля, а своїм авторитетом та статусом допоможе молодим гравцям житомирян.