— Під завісу кар’єри ви пограли за аматорський «Штурм», де виступало немало ексзірок УПЛ.
— Оремо хочу подякувати Дмитру Димничу та тренерському штабу «Штурма», зараз «Колоса-2», які повірили в мене й прийняли в дуже важкий момент. Тоді від мене усі відвернулися. В цих командах я провів два прекрасні роки. Мені, чесно кажучи, дуже пощастило з колективом, і там я зустрів дуже багато друзів.
— Іменитий Євген Хачеріді став найсильнішим вашим партнером по центру оборони?
— Ну, точно одним з найсильніших. Колись давно я дивився на Женю по телевізору й намагався бути таким, як він. А потім ми зустрілися в одній команді й разом навчалися на ліцензію В. Це якась іронія долі.
(Посміхається).
Женя не один раз мені сильно допоміг. Дуже поважаю цю порядну людину. Можна сказати, що це мій друг.— Здається, Хачеріді зарано завершив з професійним футболом. Чи не міг би він більше пограти навіть на рівні УПЛ?
— Звичайно, міг би. Просто наш футбол зараз заточений на те, що людина у 30+ років називається старою й уже нікому не потрібна. Це страшні реалії та бич.
Дмитро Вєнков