— Як вам перший матч у Черкасах як головний тренер ЛНЗ?
— Раз не виграли, значить ніяк не можна сказати, що добре. Ми не задоволені. З огляду на те, що відбувалося на полі, враховуючи всі моменти в грі, у нас є привід бути незадоволеними результатом. Сьогодні ми повинні були здобути очки.
— У першому таймі ваша команда була сплячою, пасивною, не було видно малюнка гри. Потім відбулася трансформація. У чому причина?
— Перший тайм, згоден, ми абсолютно не виглядали собою. Дивишся і думаєш: що відбувається? Зовсім неправильно все було з нашого боку. Усім цікава причина, чому так. Зараз я впевнений на 200 відсотків, що ця причина лежить у площині психології, впевненості, вміння виходити і грати з будь-яким суперником, швидко реагувати на якісь зміни з боку опонента.
Сьогодні з нашого боку перший тайм був неважливим. У перерві ми поговорили з командою. Розумів, що це не ми були на полі. Ми можемо грати краще. Прагнули змінити настрій хлопців. Ми вміємо грати футбол і хочемо це показувати. Те, що ми граємо проти київського «Динамо», не повинно мати значення, ми в будь-якому матчі повинні грати у своєму стилі.
Після закінчення другого тайму ми можемо говорити, що наш стан у цьому відрізку матчу був кардинально іншим, і це дало змогу грати в зовсім інший футбол. За грою, за моментами ми мали право розраховувати на інший результат, кращий для нас.
— Здалося, що ваша команда намагалася зберегти рахунок 1:1...
— Не думаю, що хлопці думали про збереження рахунку. Можливо, така думка склалася у вас через великий порядок у нашій обороні. Ми хочемо атакувати, але щоб атакувати, має бути порядок в обороні, має бути система. Якщо в матчі з київським «Динамо» просто так атакувати, не озираючись на задні колеса, то можна постраждати, адже в складі цієї команди зібрані футболісти найвищого рівня.
Вважаю, що коли рахунок був 1:1, неможливо було не відчувати, що ми ось-ось повинні перемогти. Я відчував, що ми виграємо цей матч. Але склалося інакше.