«Не треба було нічого говорити. Взагалі нічого нам не говорили: всі прекрасно все розуміли, чого вартий цей півфінал і це цікаво вболівальникам.
Пам’ятаю той момент, коли Саня Кучер, як зазвичай, засадив мені по ногах. Я ще забив стегно й останні хвилин 15 бігав практично на одній нозі. Попросив заміну, а Сьомін
(Юрій Сьомін, тоді — головний тренер „Динамо“, — прим. ред.)
кричить: „Грай давай, грай!“.Пам’ятаю, чіпляюся за м’яч, ставлю корпус, Алієв знає, що я буду далі робити, він завжди знав, що я його. І якимось чином я підсічкою зробив на нього „черпачок“. Він пробивав лівою (а всі ми знаємо прекрасно, що він б’є з двох ніг), і я вже бачив м’яч у воротах. Не знаю, як він не забив... Треба було трохи вище підняти м’яч над П’ятовим, але той зблизився, скоротивши кут — не вийшло», — сказав Мілевський у коментарі YouTube-каналу FootballHub.