Динамо підписало контракт із 29-річним Валерієм Лучкевичем. Гравець дістався киянам безкоштовно. Колос не розраховував на нього, тому відпустив у статусі вільного агента. Угода діятиме до кінця сезону.
Трансфер Лучкевича став рефлексією на травму Олександра Тимчика. Основний правий захисник Динамо потрапив у лазарет. Судячи з усього, він пропустить тривалий час, якщо Динамо аврально запросило ще одного гравця. На позиції правого захисника залишається тільки 32-річний Олександр Караваєв, якому потрібна альтернатива про всяк випадок. Лучкевича взяли для ролі гравця ротації. Навряд чи він зіграє багато у футболці Динамо.
Пік Лучкевича був років десять тому. Коли Маркевич очолив Дніпро, то почав довіряти зовсім юному на той час футболісту. «Лучик» дуже імпонував своєю самовіддачею, бажанням, універсалізмом. Міг грати як правого захисника, так і вінгера. Усі свої недоліки Валерій компенсував характером.
Разом із Дніпром Лучкевич дійшов до фіналу Ліги Європи. Здавалося, що у хлопця шалене майбутнє і він зможе дорости до рівня національної команди. На жаль, Дніпро йшов на дно. Вкрай важливо було наступний крок у продовженні кар'єри зробити правильно. Потрібен був хороший клуб, який би допоміг розвинути кар'єру молодого таланта.
Для Динамо Лучкевич був би тоді дуже цікавим варіантом. Даніло Сілва вже пройшов свій пік. Належало посилювати позицію правого захисника. Тодішній головний тренер Динамо Сергій Ребров розумів усе це. Але клуб підписав Миколу Морозюка із донецького Металурга.
Тільки у 2017 році Лучкевич змінив команду – поїхав у бельгійський Стандард. Двома роками раніше «Лучик» міг би розраховувати на куди крутіший варіант, ніж середняк чемпіонату Бельгії. Дніпро явно змарнував найкращий час, щоб продати футболіста. Після першого вдалого сезону у дорослому футболі якогось значного прогресу у Лучкевича не було. Рівень команди падав із кожним роком, тому всі недоліки Валерія ставали очевиднішими. Пішли травми...
Перехід до стану бельгійського середняка із самого початку виглядав не дуже логічним. Лучкевич – боєць, любить боротьбу, а у Лізі Жупіле сповідують більш технічний футбол. Відразу два агенти робили трансфер. Дніпро прагнув продати за найкращу ціну, щоб отримати гроші на існування. Тому період у Бельгії для Лучкевича вийшов коротким та невдалим. Дуже скоро український легіонер виявився непотрібним Стандарду і повернувся в Україну, підписавши контракт з Олександрією.
Реальність вийшла такою, що рівень Лучкевича яким був у Дніпрі, таким і залишився після відрядження до Бельгії. Гравець став старшим, але, окрім самовіддачі, не мав у своєму арсеналі ніяких якостей. Тодішній наставник Олександрії грав у доволі простий футбол. Лучкевич нічим особливо себе не проявив, окрім проблем зі здоров'ям. Після чого у статусі вільного агента перейшов до СК Дніпро-1. Там також не зміг себе зарекомендувати. Через два роки у статусі вільного агента підписав контракт із Колосом.
У Ковалівці історія повторилася. Олександр Поздєєв не розраховував на футболіста. Тільки три матчі у першій частині сезону та 182 хвилини – дуже скромний результат для досвідченого футболіста. Були розмови про можливий перехід до Металіста 1925, але харків'яни виграли конкуренцію за Іллю Крупського і підписали до кінця сезону в оренду динамівця Олексія Гусєва.
Дуже важко серйозно розраховувати на футболіста, який останніми роками, м'яко кажучи, не прогресував. Повторюся, що свій пік Лучкевич пройшов років десять тому. Він так і не зміг реалізувати талант. Це підписання Динамо скоріше для кількості. Кияни не можуть посилити проблемні позиції. Можливості вийти на трансферний ринок для пошуку ще одного правого захисника немає. Але Тимчик нікуди не подівся – після травми повернеться. Тож я не вірю, що Лучкевич багато зіграє за першу команду Динамо.
Скажу більше. Я не дуже розумію і ставку на Тимчика в якості гравця основи Динамо. Олександр дуже нестабільний та травматичний. Одних швидкісних якостей дуже мало для якогось серйозного прогресу. Тимчик грає в основі скоріше тому, що конкуренції особливої немає. З досвідом класу не додалося. Караваєву влітку вже буде 33 роки та й контракт діє лише до літа. Не факт, що підпишуть новий.
Взимку були доступними два правих захисники – Ілля Крупський та Олексій Сич. Динамо цікавилося обома, але не підписало жодного. Крупський коштував три мільйони євро, які заплатив Металіст 1925, а Сич став гравцем Карпат. Він теж оцінювався недешево.
У системі Динамо поки немає молодого гравця на цю позицію. Минулого літа одного з лідерів юнацької команди Олексія Гусєва відправили в оренду до Зорі, де він не грав за першу команду. Тепер Гусєв перейшов у Металіст 1925, якому потрібен правий захисник до приходу Крупського влітку. Тут питання до менеджменту київського клубу, який віддав гравця в оренду, не маючи гарантій, що він буде виходити на поле. Олексій так само спокійно міг би грати за юнацьку команду Динамо. А от якби Гусєв влітку поїхав до команди УПЛ, де мав би постійну ігрову практику, то зараз, можливо, не довелося б підписувати Лучкевича.
У Динамо U-19 теж існує проблема із правим захисником. Основним починав Олексій Рибак, але у вересні він отримав важку травму. Ігор Костюк на цю позицію почав награвати Максима Коробова, для якого рідним є центр оборони. Коробов – фактурний, у нього немає навичок флангового гравця. Це, скоріше, вимушений крок. Однозначно, що більша перспектива на цій позиції у Рибака. Потенціал у хлопця дуже хороший. Може дорости до першої команди Динамо, але поки до цього не готовий. Тому не здивуюся, якщо влітку Динамо доведеться шукати нового правого захисника.