Збірна України не змогла вийти у Дивізіон А Ліги націй. Підопічні Сергія Реброва поступилися Бельгії. Якщо після першої гри в Іспанії тренера носили на руках та співали дифірамби, то після поразки у Генку зарахували у «фізруки» і почали говорити про відставку.
Ніхто не знімає відповідальності за результат із головного тренера. Але також потрібно дивитися на склад команди. Україна підійшла до матчів проти бельгійців у дуже поганому кадровому стані.
З воротарями проблем особливих немає. Нічого не змінилося в кращий бік, але й гірше не стало. Після переїзду на Близький Схід відпав Георгій Бущан. Але він був тільки третім воротарем збірної. Андрій Лунін залишається другим кіпером Реала. Анатолій Трубін стабільно грає за Бенфіку. Правда, не завжди надійно.
На правому фланзі – справжня біда. Динамівець Олександр Тимчик травмувався та вибув на серйозний термін. Юхим Конопля програє конкуренцію Вінісіусу Тобіасу в Шахтарі. Олексій Сич ніколи не грав на такому рівні. Новачок Карпат поки набирає свої кондиції. Як на зло, Конопля та Сич травмувалися. Тож на правому фланзі оборони був змушений грати Зінченко.
На лівому фланзі спокійніше, бо Миколенко стабільно грає за Евертон. Але йому повноцінної заміни чи альтернативи немає. Богдан Михайліченко виглядає не дуже переконливо у Поліссі.
У центрі захисту не було ніякої альтернативи парі Забарний – Матвієнко. Захисник Борнмута підійшов не в оптимальних кондиціях до матчів проти Бельгії, адже відсидів три матчі дискваліфікації за вилучення. Ігровий та фізичний тонус були не найкращими, що, безперечно, дало про себе знати у Генку.
Перехід до Плімута дає емоції Максиму Таловєрову. Але Максі травмувався та покинув розташування збірної ще перед першим матчем. В екстреному порядку був довикликаний Олександр Сваток. Колишній захисник СК Дніпро-1 нестабільно грає у США. А рівень МЛС високим не назвеш. До того ж Сашко пропустив частину підготовки до першої гри.
У середині поля проблем набагато більше. Основний опорник Динамо Володимир Бражко пропустив майже всі збори через травму. Зараз не має стабільного місця в основі киян. Він навіть не отримав виклику до національної команди.
Степаненко переїхав у чемпіонат Туреччини, випав із поля зору тренерів збірної. Зрозуміло, що Тарас вже просто дограє. Найкращі роки кар'єри – у минулому. До всього, він зараз травмований та не може допомогти навіть в ролі гравця ротації.
Виклик до збірної отримав Єгор Назарина, який у першій частині сезону не грав за Шахтар. Зараз Назарина провів сильний поєдинок проти Олександрії, але провалив гру проти Кривбасу. Всі розуміють, що Калюжному важко витримати інтенсивність матчів кожні три дні. Але альтернативи йому немає.
Шапаренко перехворів взимку не один раз. Зараз має дуже слабку ігрову форму. Навіть на фоні УПЛ виглядає дуже непереконливо. Першу гру проти Бельгії відверто провалив. На другу не вийшов.
Олександр Піхальонок не поїхав до збірної через травму. Та й Динамо весною виглядає зовсім непевно. Виграли тільки два матчі із чотирьох.
Зінченко втратив довіру Мікеля Артети та фактично перестав грати за Арсенал. Ігровий тонус Зіни дуже слабкий. У такому стані дуже важко грати через три дні.
Руслан Маліновський тривалий час лікувався. Тільки-но відновився. Йому зараз потрібно набрати кондиції, не можна перевантажуватися. Тому сенсу викликати його до збірної не було.
Георгій Судаков залишається нестабільним гравцем. Перед стартом другої частини сезону у нього були проблеми зі здоров'ям. Жора видав суперматч проти Олександрії, але потім був невиразний. Зараз увесь Шахтар переживає не найкращий період. Команда Маріно Пушіча реально пробуксовує.
Один із лідерів – Михайло Мудрик – має неприємну ситуацію із допінгом. Провина поки не доведена, але і грати Михайло не може.
Найкращі часи Андрія Ярмоленка вже минули. Фізично він не спроможний провести повну гру. Ніякої мови про те, щоб грати через три дні, взагалі немає. Ще восени Ребров не викликав Андрія до збірної.
Циганков відновився від своїх травм, набрав форму. Але ми всі також розуміємо, що Віктор не може грати щотри дні, бо знову підуть місяці лікування. Він видав чудовий матч у Мурсії, а потім не потрапив на гру в Генку. Коли вийшов на поле, то провалився.
Олександр Зубков переїхав до Туреччини (дивіться абзац про Степаненка). Виклику до збірної він не отримав.
Роман Яремчук програє конкуренцію в Олімпіакосі. Взимку були розмови про його відхід із клубу. Артем Довбик у березні мав проблеми зі здоров'ям, хоча доволі часто забиває за Рому. Владислав Ванат залишається нестабільним гравцем.
Якщо підсумовувати, то у Реброва така ситуація: Динамо і Шахтар мають проблеми та перебувають у не найкращих кондиціях. Частина легіонерів травмована, частина не має ігрової практики. Про жодну глибину складу чи ротацію мова не йде. Довелося щось зліпити із наявного ресурсу.
Тренерський штаб може сподіватися фактично на якусь стабільність трьох-чотирьох позицій. Трубін постійно грає, а Лунін пребуває в Реалі у статусі другого голкіпера. На Забарного та Миколенка, які стабільно виступають в АПЛ. І на Довбика, який забивав в Іспанії та, попри всі проблеми, забиває в Італії. Можливо, ще на Матвієнка. А все інше потрібно ліпити, думати, поєднувати. Хто і який відрізок може зіграти.
Перед Євро-2024 було багато розмов, що зараз маємо найсильніше покоління у національній команді. Але, насправді, все дуже схоже, що кадрово такої слабкої збірної України ще ніколи не було. Я вже й не пригадаю, коли в старті виходили два гравці УПЛ не з Динамо і Шахтаря.