— Здалося, на перший тайм ми вийшли не достатньо зібраними, а ось у другому після перерви грали краще. Під час паузи багато хлопців роз’їхалися до збірних, дехто тренувався з першою командою, а дехто залишався у команді U-19.
— Усі отримували різне навантаження, чи відчувалося розбалансування під час гри?
— Звісно, я, наприклад, щойно повернувся, а вже через день сів в автобус та вирушив на гру, тому було важкувато. Але потрібно було здобувати очки, перемога є перемога, думаю, команда це розуміла попри дорогу та різне навантаження у збірних. Особисто я почував себе нормально, щодо навантаження усе добре.
— У першому колі ви перемогли «Рух» з рахунком 10:0, цього разу перемога далася складніше?
— Думаю, суперник зробив висновки з тієї поразки та взяв до уваги той урок. Сьогодні вони хотіли не лише не програти, а й перемогти та забрати у нас очки. Можливо, вони отримали заохочення, бо зараз у чемпіонаті U-19 така напружена боротьба, що може бути усе, що завгодно. Однозначно, вони вийшли на цю гру не так, як на наш попередній поєдинок. Суперник був дуже серйозно налаштований, про те, що хлопці «заряджені», нам говорив і головний тренер.
— Що завадило відзначитися у першому таймі? Якість газону залишала бажати кращого?
— Звісно, коли у збірній я пограв на найкращих натуральних полях, де м’яч «стелився», а після повернення провів одне тренування на штучному газоні, і потім одразу гра на цьому полі… М’яч «жувався» і не так швидко пересувався при передачах. Та, схоже, у другому таймі вже усі до цього звикли. Коли усі зрозуміли, як саме м’яч відскакує, почали його краще контролювати.
— Обидва м’ячі наша команда забила після перехоплення у середині поля, як вдалося скористатися помилками суперника?
— Мені здається, увесь сучасний футбол зосереджений на перехопленнях, тому що, коли суперник не встигає зайняти позиції, повернутися в оборону, утворюються великі вільні зони. На цьому можна дуже легко будувати свої контратаки, що ми й зробили.
— Прокоментуйте атаку, яка призвела до вашого забитого м’яча, що став переможним.
— Мені дуже хотілося забити, тож приємно, що це вдалося, ще й мій гол виявився переможним. Якби не забив, рахунок був би 1:1, тож приємно вдвічі більше.
(Посміхається).
Чи нервували після того, як «Рух» скоротив відставання у рахунку? Мені здається, за такого рахунку завжди почуваєшся неспокійно, незважаючи на те, який суперник, адже у футболі буває усе, що завгодно.