Я чудово памʼятаю часи, коли Ванат вирішував бити в очевидно не дуже зручній для цього позиції. В метрі стояли не прикриті партнери (Буяльський, наприклад), а Владислав бив…і не забивав.
Зараз в Динамо інша крайність, що Ярмоленко, що Буяльський (матч з Кривбасом, як останній приклад), маючи можливість для удару все одно шукають ще один екстра пас. Як у Буяльського в Кривому Розі - абсолютно зайвий. Віталій просто чудова людина, і вболіває за те, щоб Ярмоленко забив ще 12 голів до рекорду. Проте повернімося до Ваната.
Владислава більше не можна сприймати виключно, як фінішера. Нинішній Ванат суттєво більш зрілий гравець, ніж 3 сезони тому.
В календарному 2025-му в УПЛ він зіграв 620 хвилин. І за цей час в нього більше передач під удар (10), ніж самих ударів (6)!
Що не менш цікаво:
⁃ якість середнього удару, який створюють для Ваната партнери - 0.160 xG
⁃ якість середньої передачі під удар від Ваната - 0.155 xG
Тож моменти, які Владислав створює партнерам співставні із тими, що створюють йому вони! 👏
Ванат - це не лише футболіст для атаки глибини (гол Карпатам чи Кривбасу, як приклад). Владислав досить пристойно орієнтується і в більш стисненому часом та опонентами просторі, де так само регулярно знаходить можливість для передачі партнеру.
