— Це дійсно фантастика. Тому що «Олександрія», яка в принципі завдання не ставила, посіла друге місце. Зрозуміло, що тренерський штаб, гравці та керівництво хотіли бути якомога вище, але щоб настільки… Впевнений, що навіть четверте місце стало б великим успіхом з нашими можливостями та з можливостями наших конкурентів. Випередити «Шахтар» — це дуже круто.
Навіть коли «Олександрія» брала бронзу, то не було такої конкуренції. Зараз беремо: «Шахтар», «Динамо», ще є «Карпати», «Полісся», ЛНЗ, той же «Колос». Плюс «Кривбас», «Ворскла», «Зоря» — це команди більш-менш нашого рівня по бюджету. Тобто ви самі розумієте, який це успіх.
Після сезону легко казати, але, можливо, якби Безерра не вибув та пропустив останні тури, то ми стали б чемпіонами. Дуже не вистачало Жуана, особливо його гри один в один, али ми й без нього все одно боролися за «золото». Минулого року я чув, мовляв: «Та Безерра — це пів команди. Приберіть його, і „Олександрія“ до воріт не дійде. Голів не буде, без нього їм ж##а». А тут ми зіграли без нього — і за очками у другому колі на першому місці. Нас тішить, що навіть без ключового гравця атаки ми тримали рівень та набирали бали. Це показник гри всієї команди. Це не тільки Безерра, Шабанов чи хтось інший. Хто б не випадав — ми залишалися тим самим колективом на полі.
Так, ми поступалися наприкінці гри «Динамо» і «Шахтарю». Тільки якщо окремо дивитись на ці матчі, то «Шахтар», наприклад, завдав перший удар по воротах на 65-й хвилині. Звісно, такий темп з таким суперником неможливо витримувати всі 90 хвилин. Тому ми робимо заміни. Так, трошки не спрацювало. Але ми не знаємо, чи було б краще без них. Можливо, так само програли б з несвіжими гравцями. Це наш вибір. Правильний чи неправильний — не можу сказати, це ж футбол.
— Фактично вирішальним для вас став шалений матч з «Карпатами»
(1:2, 27-й тур, — прим. ред.)
. Зараз постфактум можете сказати, що якби тоді вдалося перемогти, то до останнього туру боролися б з «Динамо» за золото — і, можливо, здобули б його?— 100% були б шанси. Думаю, це був би неймовірний тиск на «Динамо», якби ми виграли. Залишалося б два очки відриву.
На нас був схожий тиск після першого кола. Ми тоді спочатку дивилися результати матчів «Кривбаса», «Карпат» та «Полісся» у турі, чи втратили вони очки. А тут раз — і вже дивишся, чи не втрачають очки «Динамо» та «Шахтар». Ми зрозуміли, що можемо й за чемпіонство поборотися. Це круто.
Тому «Динамо» теж зіткнулося б з тиском, якби ми виграли у «Карпат». Так втратити чемпіонство було б… не знаю, як правильно сказати, «ганьба» чи не «ганьба». Ну, не вийшло. Але у цьому винні ми. Довго аналізували, що сталося та чому так сталося. У найбільш вирішальному матчі ми показали найгіршу гру в сезоні. Але парадокс: могли й перемогти, адже на 80-ту хвилину рахунок був 1:0.
Втім, ми і так боролися майже до останнього туру, закінчили чемпіонат в трьох очках від «Динамо». Це одна перемога. Можна сказати, що втрачали очки там, де не мали втрачати. Візьмемо очні матчі з «Динамо» — у першому ми більше заслуговували на перемогу, але зіграли 0:0, а у другому, напевно, кияни більше заслуговували, але не з таким рахунком (0:3). З «Шахтарем» теж — 0:3, вийшов Георгій Судаков та перевернув матч. За 10 хвилин пропустили три, але не заслуговували на поразку. Можливо, навіть більше заслуговували на перемогу. У нас і xG вищий, і ударів більше — проти «Шахтаря», який має такий склад.
Водночас додам, що були матчі, де й ми «перебрали очок». Там десь пенальті не поставили з «Рухом», там поставили на нашу користь — в обидві сторони було. Врешті-решт все закономірно. Ми нарахували 2−3 результативні помилки проти нас, але й 2−3 результативні помилки проти наших суперників.