«Динамо» і «Карпати» свого часу закріплювали 12-й номер за вболівальниками, а «Шахтар» у 2018 році залишив 33-й навічно за Дарійо Срною.
Також є сумні приклади, коли наші команди закріплювали номери своїм гравцям посмертно: 33 – Максим Білий («Зоря»), 10 – Степан Молокуцко («Маріуполь»), 34 – Максим Пашаєв («Кривбасі»), 6 – Лев Броварський («Карпати»).
У світовому футболі бувають випадки, коли номер залишається за легендою, як трійка Мальдіні у «Мілані», але буває, що для цього вистачає лише кілька сезонів – так «Бірмінгем» закріпив 22-й за Джудом Беллінгемом, коли йому було всього 17.
Ми вирішили подумати, з ким зі своїх гравців наші клуби могли б ще закріпити номери.
«Динамо»
1 – Олександр Шовковський
До «вічно першого» запитань мало б взагалі не виникати, адже нинішній тренер киян – це іконічна людина одного клубу, що віддала «Динамо» все життя. Десь в одному ряду із Мальдіні, Джеррардом та Пуйолем.
10 – Андрій Ярмоленко
Десятка могла б піти й іншому Андрієві, але свої найкращі роки він провів під іншим номером. Ярмоленко йде на те, щоб побити рекорд за голами в УПЛ усіх часів, а більшість з них були забиті у футболці «Динамо» із десяткою на спині.
«Шахтар»
7 – Фернандінью
Бразилець довгі роки був системоутворюючим футболістом команди та, можливо, найкращим футболістом в історії «Шахтаря» за рівнем чистих скілів. Його подальша європейська карʼєра це лише довела.
6 – Тарас Степаненко
Тарас 5-й за кількістю матчів в історії «Шахтаря» – в роки незалежності він поступається лише Срні та Пятову. Степаненко був важливою фігурою команди як у багаті часи праймових легіонерів, так і в найважчі моменти початку війни та повномасштабного вторгнення. Справжній лідер та капітан.
«Олександрія»
10 – Сергій Чуйченко
Лисіючий форвард був одним із найбільш недооцінених нападників України наприкінці 1990-х та початку 2000-х. Чуйченко і досі залишається найкращим бомбардиром в історії «Ворскли» та «Олександрії». За олександрійців у нього неймовірна статистика: 101 гол у 171 матчі, хоч і більшість із них уродженець Харкова забив у Першій лізі.
«Полісся»
22 – Василь Грицук
Ще в жовтні минулого року Василь отримав від житомирян спеціальну відзнаку «Легенда клубу», тоді ж він завершив карʼєру. Хоч більшість матчів у дорослому футболі хавбек провів за «Олександрію», але пройшов із Житомиром шлях до УПЛ та був капітаном команди.
«Кривбас»
5 – Валентин Платонов
Саме так ми й уявляємо людей, які стають іконами клубів: народився у Кривому Розі, в 11 років вперше потрапив на матч команди, а потім став легендою команди. З «Кривбасом» брав бронзу ЧУ та виходив у фінал Кубка України. Рекордсмен за кількістю матчів за криворіжців.
«Карпати»
16 – Ігор Худоб'як
У Львові його називали «Худік», а зараз багаторічний капітан команди все ще дограє десь на Кіпрі. За 13 років в «Карпатах» він став встановив рекорд за кількістю матчів у складі галичан. В уродженця Івано-Франківщини всього 6 матчів за збірну, проте в «Карпатах» він став легендою. Навіть дружину у весільній сукні він спочатку привів на стадіон «Україна».
«Зоря»
6 – Микита Каменюка
Уявити людину, яка б більше характеризувала команду із прізвиськом «мужики» дуже важко. З 2004-го по 2020 рік Каменюка захищав кольори «Зорі», причому він вихованець місцевого футболу – пройшов з клубом шлях від Першої ліги і рідного стадіону до вимушеного переїзду через окупацію. Всього у Микити 350 матчів за «Зорю», дві «бронзи» та фінал Кубка.
«Рух» Львів
7 – Юрій Климчук
У квітні 2025 року Климчук став першим футболістом «Руха», який зіграв 100 поєдинків за клуб. Вінгер перебуває у команді із 2019 року і забив за цей час 24 голи. Зараз Юрій лідер, капітан та жива легенда «Руха», хоча йому лише 28 років. Навіть якщо чутки підтвердяться – і нападник перейде в «Колос» – він вже залишив свій слід в історії клубу.
«Верес»
29 – Валерій Кучеров
Валерій родом із Луганщини, але став знаковою фігурою для клубу з Волині. Він пройшов шлях із командою від Другої ліги до УПЛ, кожного разу незмінно залишаючись одним з лідерів. Зараз у нього 189 матчів, тому вже у наступному сезоні Валерій може розміняти третю сотню.
«Колос»
14 – Вадим Мілько
Мілька вважали одним із найталановитіших гравців в молодіжці «Динамо», проте у складі киян він так і не закріпився. У 2017-му півзахисник опинився в «Колосі», де й виступав до завершення карʼєри у 2024-му. За команду він зіграв 177 поєдинків, був її капітаном та двічі визнавався вболівальниками найкращим гравцем сезону. Після завершення кар‘єри, залишився працювати у системі клубу.
«Оболонь»
10 – Олег Слободян
До дітей президентів клубу особливе ставлення, адже завжди може бути підозра, що він грає через прізвище. Про молодшого Слободяна теж часто повторювали подібне, особливо коли тренер Шищенко вирішив довірити йому капітанську повʼязку, але дарма. Олег пройшов довгий шлях, від матчів за аматорський «Оболонь-Бровар», до поєдинків в УПЛ за рідну команду. Він ріс разом із командою, тому цілком заслуговує на почесний номер.
«ЛНЗ»
15 – Мухаррем Яшарі
Щодо черкащан, то у них не така довга історія, тому для «вічного» номера ми обираємо найкращого гравця команди в історії – Яшарі. Минулий сезон косовар провів на блискучому рівні, стави лідером команди. Поки ним цікавиться австрійський ЛАСК та «Динамо», він робить історію.
«Ворскла»
17 – Володимир Чеснаков
Ще один one-club man у нашому списку. Чеснаков зіграв понад чотири сотні поєдинків за «Ворсклу», вигравав Кубок України, виходив у фінал Кубка та брав «бронзу» УПЛ. Він обʼєднує покоління кінця 2000-х та «десятих», ставши рекордсменом за кількістю матчів.
4 – Арменд Даллку
Албанець провів 10 років у Полтаві, за які заслужив славу найкращого легіонера в історії клубу та великого професіонала. «Я мрію одного разу очолити команду, в якій провів найкращі роки своєї кар‘єри. Усе, що в мене є в цьому житті, тільки завдяки «Ворсклі». Я не боюся війни. Діти підросли. Рано чи пізно це станеться, я знаю», – сказав нещодавно колишній футболіст.
«Чорноморець»
8 – Тімерлан Гусейнов
Один з найкращих форвардів 1990-х в Україні та найкращий бомбардир «Чорноморця» в історії. За інших обставин і в інший час він міг стати зіркою у Європі, але запалював в Україні та брав «срібло» з одеситами. Двічі вигравав перегони бомбардирів ЧУ та став першим, хто забив 100 голів в офіційних матчах за часів незалежності.