Так було і взимку, але тоді ці чутки були доволі несистемними, тому було зрозуміло, що трансфер навряд чи відбудеться. Тепер же про вірогідний перехід Іллі до паризького гранда говорили всі іноземні футбольні інсайдери, а укладання угоди прогнозувалося буквально за два-три дні. Але ми бачимо, що поки контракт так і не підписано, а в пресі вже почали з'являтися новини про те, що ПСЖ відкладає питання Забарного на невизначений термін. А оскільки Ілля вже опинився в тренувальному таборі «Борнмута» і саме з цим клубом готується до нового сезону, стає зрозуміло, що шанси побачити його в ПСЖ цього літа зменшуються.
Який можна знайти позитив у тому, що колишній динамівець навряд чи опиниться в ПСЖ під час цього трансферного вікна? Найперше, це, звісно, ігрова практика. Якщо пам'ятаєте, то нещодавно була інформація, начебто навесні Забарного запрошував до себе «Ліверпуль», але після запитання Іллі про те, чи зможуть на «Енфілді» гарантувати йому регулярну ігрову практику, всю роботу в цьому напрямку згорнули. «Ліверпуль» не міг обіцяти українцю місце в основі.
Але чи може це зробити ПСЖ? Зараз у центрі захисту парижан практично безальтернативно грають Маркіньйос і Пачо. То кого з них мав би тут і зараз засунути в запас Забарний? Так, Маркіньйос вже ветеран команди, у перспективі Ілля мав би замінити його в основі, але ж це у перспективі, а зараз йому всього 31 рік! Тому цілком можливо, що під час свого першого сезону в Парижі Забарний був би першим запасним, тобто виходив би на поле в матчах Кубка Франції і в не дуже важливих поєдинках Ліги чемпіонів.
Ще одна перешкода на шляху цього трансферу - росіянин Матвій Сафонов. Цілком логічно, що Забарний не хоче грати в одній команді з представником цієї національності, тим паче, він регулярно їздить грати за збірну Росії в товариських матчах, тобто тут навіть «харошим русскім» його не вийде зробити. Кажуть, що ПСЖ робив спроби віддати Сафонова в оренду чи зовсім продати, але поки вони не увінчалися успіхом. Тим більше, що він захищений контрактом, тому проти волі голкіпера неможливо відправити його з команди, якщо він виконує всі умови угоди.
Втім, звісно, є і мінуси у вірогідному зриві переходу Забарного в ПСЖ. Амбіції Іллі, як і всіх гравців такого рівня, не можуть обмежуватися клубом на кшталт «Борнмута». Рано чи пізно, якщо тільки не буде якоїсь дуже серйозної травми, він таки опиниться в топ-команді. А якщо цей крок все одно треба робити, то чому б не перейти до чинного тріумфатора Ліги чемпіонів? Тим паче, що тренер Луїс Енріке явно зацікавлений у його послугах і на нього розраховує. І тут знову питання в тому, наскільки він готовий одразу ставити українця в старт.
Ну і другий мінус - репутаційний. І він навіть не для Забарного особисто, а для всього українського футболу. Було б добре, аби європейські гранди побачили, що українці готові гідно грати в найсильніших клубах світу. І не просто виходити на заміну, як Лунін у «Реалі» чи Зінченко в «Манчестер Сіті», а бути основними футболістами. Втім, Іллі всього 22 роки, тож віримо, що в нього ще все попереду.