Динамо – Мітьюлланд – 1:3
Голи: Піхальонок, 21 – Франкуліно, 33, Горгоза, 49, Етіму, 56
Динамо програло товариський матчданському Мітьюлланду. У цій зустрічі наставник киян Олександр Шовковський експериментував зі складом, тому не дивно, що українська команда зіграла нижче свого рівня.
Єдиною світлою плямою у виконанні киян став гол Олександра Піхальонка – півзахисник відзначився на 21-й хвилині. Однак Мітьюлланд зрівняв рахунок ще до перерви, а на початку другого тайму забив ще два швидких м'ячі. Данці могли забивати і більше, але чудово проявив себе воротар Валентин Моргун. Він скористався своїм шансом.
Детально цю гру розібрав футбольний блогер та аналітик Михайло Смоловий:
Підсумки після першого тайму:
Михавко на початку матчу поки не може налагодити контакт із Моргуном, дві втрати після простих передач в розіграші;
Супряга на фланзі виглядає інтригуюче, є швидкість, немає страху, немає психологічного тиску, яка є на Супрягу-форварда;
Не розумію сенс тримати при подачі корнера біля кута Шапу і Піхальонка одночасно, бо втрачається опція удару на підборі, обидва можуть пробити з півкола, а так цей варіант виключається автоматично (подає Шапа поки не дуже);
Ого, в Супряги вже моментів, як за два матчі до того; здоровий та витривалий, як кінь, якість відкривань пристойна, мені його профайл саме на фланзі нагадує Вербича, який нічого з флангу не створював для партнерів, але регулярно вчасно підбирав мʼячі у штрафному та доїдав атаки, умовно з флангу може подавати і Дуба, а Супряга (як Вербич) шукати щастя в зонах завершення;
Ну, це ми вже бачили в минулому матчі та разів пʼять протягом минулого сезону, вертикальний пас на прапорець, цього разу Ванат там відкрився, та прострілив, невдало схоже, навряд пас йшов Ярмоленку, але щасливий кінець, Піхальонок заштовхав (1:0);
Не розумію, де зараз думки Кості, помилки, як у Михавка, не втягнулися після відпочинку; одразу після голу Костя ледь не привіз у відповідь, Моргун тягне;
Короткі розіграші вже хвилин 30 не вдаються, більшість закінчується нічим;
Загалом на фоні пристойного суперника команда виглядає адекватно задачі грати із чемпіонами своїх країн у кваліфікації ЛЧ;
Попов, Попов, просто, як школяра, розумію, що там рівень опонента, але... (1:1);
Воу, Моргун знову рятує, непогано, як для дублера;
Останні хвилин 15 - вже якась маячня, а півгодини були цілком прийнятними для цієї стадії підготовки відповідно рівню опозиції.
Підсумки після другого тайму:
Ну, якщо Попова 1-в-1 обігрують, то до Волошина в захисті претензій нуль (кейс Караваєва), Бражко міг би і жвавіше ворушитися (1:2);
Це вже не футбол, це розгром, «Динамо» не тримає ні темпу в ногах, ні ідеї в головах, як наслідок - жалюгідне видовище, як минулорічні футболки в середні літа 2025-го…
Якби не Моргун, то за 60 хвилин вже могли 5 (!) пропустити щонайменше, двічі врятував;
Хоча факт заміни складу на 60-й хвилині говорить про розуміння ТШ того, що гравці вже не на 0-му рівні готовності, але по факту грати 60 хвилин не готовий ніхто;
Якщо Дячук вже в оренді, то Захарченко номінально (принаймні на деякий час) стає четвертим ЦЗ в ієрархії;
Випадає поки із ротації Саленко, отримує шанс Яцик, будуть дивитися і на нього. Рубчинського поки немає в планах чи серед здорових? Якщо Супряга реально бігає вінгером, то щось не те і з Брагару теж;
Десь на хвилині 70-й гра підрівнюється;
Гол престижу від «Динамо», можливо, був би справедливим, але більшість атак не дійшла не лише до стадії завершення, а навіть до передостаннього етапу, сьогодні кияни відверто слабші фізично, на дистанції матчу стартовий склад не мав би шансів, гру оживила лише повна зміна складу.